| Головна » Медицина |
Шлунок (презентація)
Що таке шлунок?
Шлунок - найрозширеніша частина травного каналу, що має вигляд вигнутого мішка. Його ємність у дорослої людини в нормі становить 2 літри. Але, якщо людина звикла споживати велику кількість їжі та рідини, об'єм шлунка може збільшуватися до 5 літрів. Це явище є небажаним, оскільки негативно впливає на діяльність інших органів, наприклад заважає диханню. У шлунку виділяють верхню і нижню частини.
Будова шлунка
У шлунку виділяють верхню і нижню частини.
1. Стравохід.
2. Вхід.
3. Мала кривизна.
4. Пілоричний відділ.
5. Велика кривизна.
6. Дно шлунка.
М'язи шлунка
1. Поздовжні м'язи.
2. Кругові м'язи.
3. Косі м'язи.
4. Мала кривизна.
5. Поздовжні м'язи.
6. Кругові м'язи.
7. Поздовжні м'язи.
8. Дванадцятипала кишка.
9. Пілорус.
10. Антральна зона.
11. Кругові м'язи.
12. Велика кривизна.
13. Поздовжні м'язи.
14. Дно шлунка.
15. Кардіальна частина.
Залози шлунку
У верхній частині слизова оболонка має залози трьох типів:
- 1-й тип виділяє ферменти шлункового соку;
- 2-й тип - соляну кислоту;
- 3-й тип - слиз. У нижній частині шлунка відбувається розщеплення і всмоктування деяких речовин.
Залози шлунку
Між шлунком і наступним відділом травного каналу (дванадцятипалою кишкою) містяться кільцеподібні м'язи, що утворюють зажим (пілоричний сфінктер).
Шлунковий сік
Шлунковий сік - прозора рідина, що має кислу реакцію, містить ферменти, слиз і соляну кислоту. За добу у людини виділяється від 0,5 до 2 літрів шлункового соку. Фермент шлункового соку (пепсин) розщеплює складні білки на простіші молекули амінокислот. Шлунковий сік містить також ферменти, які розщеплюють жири (наприклад, жири молока). Слиз захищає стінки шлунка від дії соляної кислоти та від самоперетравлювання власними білковими ферментами.
Травлення у шлунку
У шлунку продовжується дія ферментів слини, і їжа зазнає подальшої хімічної та механічної обробки. Хімічна обробка їжі відбувається внаслідок дії на неї шлункового соку. Фермент шлункового соку (пепсин) розщеплює складні білки на простіші молекули амінокислот. Шлунковий сік містить також ферменти, які розщеплюють жири (наприклад, жири молока). Слиз захищає стінки шлунка від дії соляної кислоти та від самоперетравлювання власними білковими ферментами.
Травлення у шлунку
Велике значення для процесів травлення в шлунку має соляна кислота. Вона активує білкові ферменти, які виділяються із залоз у неактивному стані; зумовлює денатурацію та набухання білків, що сприяє кращому їхньому перетравленню; стимулює рухову активність шлунка, вбиває бактерії і припиняє гнильні процеси. Але як висока, так і низька кислотність порушують травлення в шлунку, призводять до низки хвороб.
Тривалість їжі в шлунку
Тривалість перебування їжі в шлунку залежить від її складу. Жирна їжа затримується до 6-8 годин, вуглеводна-до 4 годин. Травлення в шлунку може відбуватися лише при температурі тіла 36-37°С і за наявності соляної кислоти.
Регуляція соковиділення
У головному мозку людини є центри голоду і насичення. Коли в крові зменшується концентрація глюкози, сигнали надходять до центру голоду і виникає відчуття голоду, а коли людина бачить їжу або відчуває її запах, ці подразники впливають на виділення шлункового соку і поліпшують апетит (від лат. апетиціо - пристрасть, бажання) - бажання їсти.
Виділення шлункового соку регулюється нервовою системою і гуморальною.
Нервова регуляція полягає в:
- безумовнорефлекторному соковиділенні; та
- умовнорефлекторному соковиділенні.
Нервова регуляція
Безумовнорефлекторне соковиділення виникає, коли харчова грудка, що потрапляє до шлунка, діє як безумовний подразник, збуджує рецептори його стінок і спричинює вироблення шлункового соку, центр якого міститься у довгастому мозку.
Умовнорефлекторне соковиділення виникає за певних умов. Людині притаманні безліч умовних подразників шлункової секреції: запах їжі, її вигляд, красиве оформлення страв, приваблива сервіровка столу збуджують усі чутливі рецептори: нюхові, зорові. Тому кулінари надають великого значення оформленню страв. Це є умовою посиленого виділення шлункового соку. Сік, що виділяється при цьому, називають апетитним.
Гуморальна регуляція
Виділення шлункового соку регулюють й біологічно активні речовини (гастрин, серотонін тощо), які виробляються залозами шлунка. Вони, всмоктуючись у кров, посилюють або послаблюють роботу шлункових залоз безпосередньо чи опосередковано. Відвари м'яса, риби, овочів містять біологічно активні речовини, які стимулюють утворення травних соків залозами шлунка.
Найпопулярніші хвороби шлунка
Гастрит - запалення слизової (внутрішньої) оболонки стінки шлунка. Коли запалення переходить на дванадцятипалу кишку формується, так званий, гастродуоденіт. Виділяють два види гастритів і гастродуоденітів: із зниженою і підвищеною кислотністю шлункового соку.
Гастрит можуть спричинити такі чинники як неякісна їжа, тривале порушення харчування, переїдання, одноманітне харчування, зловживання алкоголем, нікотином, вживання жирної, гострої, дуже холодної або занадто гарячої їжі, отруєння лугами або кислотами, прийому всередину дратівливих ліків.
Також гастрит можуть спричинити різні інтоксикації та інфекції, функціональні порушення нервової системи, нервово-рефлекторний вплив з різних уражених органів - кишечника, жовчного міхура та ін.
Гастрит буває:
Як лікувати гастрит?
Гастрит обов’язково потрібно лікувати, інакше він перейде в більш небезпечні захворювання. Для лікування використовують:
щадне харчування (теплі, нежирні, протерті страви);
різноманітні ліки:
- адсорбуючі токсини, обволікаючі стінки шлунка;
- знеболюючі, що поліпшують травлення у хворому шлунку;
- ліки, що знижують кислотність;
- антибіотики, щоб позбутися від інфекції.
Лікування, яке проводиться в домашніх умовах, займає 2-3 тижні, хронічний гастрит лікують довше (до двох років).
Проте і поза курсом лікування як при гострому, так і при хронічному гастриті бажано постійно дотримуватися дієти (обмеження гострих, гарячих, грубих блюд, обмеження споживання кави, газованих напоїв, алкоголю, відмова від куріння).
Вибрати найбільш відповідний режим харчування допоможе лікар-гастроентеролог або дієтолог.
Виразка шлунка
Виразкова хвороба - хронічне захворювання основним морфологічним проявом якого є рецидивуюча виразка шлунку або дванадцятипалої кишки, як правило, виникаюча на фоні гастриту, викликаного інфекцією Helicobacter pylori. Важливо підкреслити, що медицина завжди розділяла виразкову хворобу і симптоматичні виразки слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки. Такі виразки можуть виникати при ендокринній патології, при стресах, гострих або хронічних порушеннях кровообігу, алергії, при прийомі нестероїдних протизапальних засобів (НПЗП).
"Пептична виразка”
В англомовній літературі часто вживається термін "пептична виразка" для позначення власне виразкової хвороби, і симптоматичної виразки слизової оболонки шлунку і 12-палої кишки. Етіологічними чинниками пептичної виразки називають і НПЗП, Н. руlori і гіперсекрецію соляної кислоти
Як лікувати виразку шлунку?
Виразку шлунку лікують дієтою, антибіотиками та противиразковими препаратами.
Виразка - це досить серйозне захворювання, тому не треба займатися самолікуванням. Народні рецепти краще застосовувати в поєднанні з лікарською терапією, прописаною лікарем.
Профілактика хвороб шлунку
спати 6 - 8 годин;
відмовитися від жирної, копченої, смаженої їжі;
під час болю в шлунку треба обстежуватися і їжу приймати 5 - 6 разів на день протерту, легко засвоювану: каші, киселі, парові котлети, рибу морську, овочі, омлет;
лікувати хворі зуби, щоб їжу добре прожовувати;
уникати скандалів, так як після нервового перенапруження болі в шлунку посилюються;
не приймати дуже гарячу або дуже холодну їжу;
не курити;
не зловживати алкоголем.
|
Дана презентація складається з 20 слайдів. |
Схожі презентації:
