Головна » Всесвітня історія |
Мета: охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Індії від часів незалежності до сучасності, проаналізувати внутрішньо- та зовнішньополітичний курс Дж. Неру та І. Ганді, визначити особливості розвитку Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати, порівнювати, критично мислити, висловлювати власні судження; виховувати зацікавленість історією.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ . Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Яка партія очолювала національно-визвольний рух в Індії і міжвоєнний період?
2. Які форми антиколоніальної боротьби мали місце в Індії?
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
Індія, як колонія Британії, брала участь у Другій світовій війні: 3 млн індійців воювали на фронті.
Під час бойових дій у країні розвинулося машинобудування. Тому Індія сплатила усі борги Британії і вийшла з війни економічно зміцнілою. Однак країна не мала адміністративної єдності через багатоетнічний склад населення Індії, протистояння двох основних релігійних громад — індуїстів, інтереси яких представляв Індійський національний конгрес (ІНК), та мусульман, очолюваних Мусульманською лігою. Усе це заважало згуртуванню населення і послаблювало національно-визвольний рух.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність.
Курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній і зовнішній політиці
У ч и т е л ь. Одразу після закінчення Другої світової війни рух протии колоніального панування охопив широкі верстви населення Індії.
Робота зі схемою
Учні заповнюють схему під керівництвом вчителя, опрацьовуючи текст підручника
У ч и т е л ь.
Основи державного ладу, внутрішньої та зовнішньої політики Індії були закладені за прем’єр-міністра Дж. Неру (1947–1964), для якого ідеалом розвитку країни був демократичний соціалізм.
Поділ Інді ї
Запитання та завдання
1. Чому на території колишньої британської колонії виникло дві держави — Індія і Пакистан?
2. Назвіть дату здобуття Індією незалежності.
Робота з таблицею в парах
Один з учнів за текстом підручника заповнює колонку «Внутрішня політика», інший — «Зовнішня політика», після чого вони обмінюються інформацією.
Політика Інді ї після здобуття незале жності
Внутрішня політика | Зовнішня політика |
Прискорений розвиток держсектору в промисловості (за рахунок будівництва державою підприємств в металургії, машинобудуванні, електроенергетиці, вугільній і нафтовій промисловості). Активна підтримка приватного бізнесу, контроль за діяльністю монополій. Створення сприятливих умов для розвитку національної економіки (за рахунок обмеження доступу іноземного капіталу в країну). Проведення аграрної реформи (обмеження розмірів феодального землеволодіння, передача землі за викуп орендарям з нижчих каст, заохочення створення кооперативів). Проведення адміністративно- територіальної реформи у 1956 р. (розмежування за національною та мовною ознаками) | Дотримання принципу «позитивного нейтралітету», неприєднання до військово-політичних блоків (уряд Індії засудив створення СЕАТО в 1954 р. і СЕНТО в 1955 р.). У відносинах з іншими країнами застосовували п’ять принципів мирного співіснування «панча шіла» (уперше щодо Китаю): • взаємна повага територіальної цілісності і суверенітету; • взаємний ненапад; • невтручання у внутрішні справи одне одного; • рівність і взаємна вигода; • мирне співіснування. Дж. Неру був одним з ініціаторів Бандунзької конференції 1955 р. і створення Руху неприєднання На початку 60-х рр. через перебування на території Індії Далай-лами Тибету погіршилися індійсько- китайські відносини. Китайські війська окупували частину індійської території |
У ч и т е л ь.
Після смерті Дж. Неру прем’єр-міністром Індії стає Л. Б. Шастрі, який дотримувався курсу Неру. Але у 1965 р. виникає новий військовий конфлікт з Пакистаном через Кашмір.
Саме тоді, як Індії і Пакистану за допомогою міжнародних політичних сил вдалося владнати ситуацію (в січні 1966 р.), Л. Б. Шастрі несподівано помирає. Новим прем’єр-міністром стає донька Дж. Неру — Індіра Ганді (мала гарну освіту, політичний досвід, в уряді Шастрі була міністром інформації та радіомовлення).
Продовження роботи з таблицею
Внутрішня політика | Зовнішня політика |
Проведення радикальних соціально-економічних реформ: • націоналізація банків і системи загального страхування; • передача до рук держави експортної та імпортної торгівлі; • організація кооперативної торгівлі товарами широкого вжитку у містах і сільській місцевості; • обмеження діяльності монополій; • продовження аграрної реформи; • зменшення податку на невеликі ділянки землі, земельного максимуму; • скасування пенсій та привілеїв для князів. Але паралельно із цим: • запровадження надзвичайного стану (1975), заборона страйків; • порушення громадянських прав і свобод; • антигуманні методи розв’язання демографічної проблеми (через примусову стерилізацію) | Активізується співробітництво із СРСР, особливо у військовій сфері. У грудні 1971 р. Індія розпочинає чергову війну проти Пакистану і доводить її до успішного кінця. Після цього авторитет Індії на міжнародній арені зростає. Але за умов енергетичної кризи 1973 р. ця війна гальмує здійснення Економічних і соціальних програм. Економічна ситуація в країні погіршується, формується опозиція уряду І. Ганді |
Завдання та запитання
1. Визначте спільні ознаки внутрішньої політики Дж. Неру та І. Ганді. У чому полягали особливості внутрішньополітичного курсу І. Ганді?
2. Визначте основні напрями зовнішньої політики Індії у повоєнний період.
Робота з історичними документами
Із виступу Індіри Ганді по Всеіндійському радіо 20 січня 1966 р.
«Із хвилюванням душі берусь я за розв’язання величезних проблем, що стоять перед нами. Сили та впевненості додають мені вчення, що їх заповіли Ганді та мій батько, а також власна моя безмежна віра в індійський народ. В останні роки, як і в минулому, він продемонстрував прагнення і спроможність впоратися з новими труднощами. На цій традиційній для Індії основі ми здатні протистояти будь-яким випробуванням… Сьогодні я знову повторю клятву вірності ідеям творців нашого суспільства — ідеям демократії та секуляризму, планової економіки і соціального прогресу, миру та дружби між народами».
Запитання
1. Які ідеї були покладені в основу політики І. Ганді?
2. На яких відомих діячів Індії вона посилається і чому?
У ч и т е л ь.
На виборах 1977 р. Індіра Ганді програла. В ІНК відбувається розкол. І. Ганді створює власну партію — ІНК(І).
В економіці країни назріває критична ситуація, і в 1980 р. І. Ганді знову стає прем’єр-міністром. Але в цей період активізуються сепаратистські тенденції в країні. 31 жовтня 1984 р. І. Ганді була вбитасикхськими екстремістами.
Робота з історичними документами
«Всесвітня історія. Індія»
«Прагнучи створити державу Халістан на території Пенджабу (північно-західної частини Індії), сикхські сепаратисти закликали до розчленування Індії, тероризували населення, вбивали небажаних їм політичних і громадських діячів, провокували зіткнення між різними релігійними громадами. Сикхи організували низку диверсій на залізницях, індійських авіалайнерах. Навесні 1984 р. вони захопили Золотий храм в Амрітсарі, перетворивши його на штаб-
квартиру. Операція урядових військ «Блакитна зірка» з очищення храму від терористів не тільки не поставила крапку в розв’язанні пенджабської кризи, а й стала відправним пунктом для її поодальшого трагічного розвитку — убивства сикхськими екстремістами прем’єр-міністра І. Ганді 31 жовтня 1984 р.».
Запитання
У чому суть проблеми сепаратизму в Індії?
Підсумок. Діяльність І. Ганді мала загалом позитивне значення для соціально-економічного розвитку Індії. Проте складність проблем усередині індійського суспільства унеможливила успішне завершення реформ І. Ганді.
Розвиток Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.
У ч и т е л ь.
У грудні 1984 р. прем’єр-міністром Індії стає син І. Ганді — Раджив Ганді, який спрямував свої зусилля на:
• подальше зміцнення єдності країни;
• боротьбу проти сепаратистів;
• боротьбу проти «старих ворогів» індійського суспільства: бідності, безробіття, неписьменності, хвороб.
До середини 1990-х років в політиці Індії домінував ІНК, яку очолювали представники сім’ї Неру-Ганді. Лише після конфлікту, який посилився після руйнування мечеті Бабрі в Айодге, в країні почали спалахувати серйозні міжетнічні та міжконфесійні конфлікти.
За таких умов відбувається радикалізація індійського суспільства, як наслідок у країні набули популярності крайні націоналістичні партії та рухи. Саме тоді
Бхаратія джаната парті (БДП) почала виконувати перші ролі, а її керівникам вдалося об’єднати частину крайньо-правих партій, які під гаслами індуїзації країни намагалися перехопити владу у розгублених консерваторів, яких ще й гризли внутрішні корупційні конфлікти. 1998–2004 рр. БДП очолила уряд та створила більшість в палатах парламенту Індії, а керівником уряду був обраний більш поміркований їх представник — Атал Біхарі Ваджпаї.
Але після нападу на потяг з паломниками в 2002 р. почалася різанина в місті Гуджарат, на яку доволі м’яко відреагували державні структури (подекуди своїми діями ще більше провокуючи конфлікт). Суспільство поступово відходити від крайньо правих ідей. Тому
в 2004 р. на парламентських виборах опозиційна тоді партія Національного Конгресу досягла відчутної перемоги під Керівництвом Соні Ганді. Але створивши коаліцію та маючи більшість в парламенті, Соня Ганді відмовилася від поста прем’єр-міністра (через сумну долю своїх родичів на цій посаді). Тому
22 травня 2004 р. Манмохан Сінґх став головою уряду Індії. А в 2009 р. на чергових парламентських виборах Коаліція Об’єднаного прогресивного альянсу на чолі з керівництвом ІНК забезпечила собі підтримку в парламенті, а Манмохана Сінґха було переобрано прем’єр-міністром.
На сьогодні значна частина населення Індії проживає в злиднях, близько половини населення залишається неписьменною, зберігається високий рівень безробіття. Серед соціально-економічних, національних та релігійних залишається актуальною демографічна проблема. Населення Індії щороку зростає на 14 млн чоловік і сьогодні перевищує 1 млрд чол.
Активною залишається зовнішньополітична діяльність країни.
Зокрема, налагоджуються українсько-індійські зв’язки. Протягом тривалого часу українські підприємства традиційно співпрацюють з індійськими кампаніями: на багатьох індійських підприємствах запроваджені й використовуються українські технології, машини та обладнання. Взаємовигідна торгівля між Україною та Індією є важливим фактором зміцнення співробітництва між обома країнами.
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Які труднощі мали місце у політичному житті й економічному розвитку Індії у 80–90-ті роки?
2. Які політичні, економічні, національні і зовнішньополітичні проблеми розв’язує Індія на початку ХХІ ст.?
3. Чому, незважаючи на великі поклади корисних копалин в Індії, вона залишається слаборозвиненою країною?
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.
  |
Схожі презентації: