Головна » Всесвітня історія |
Тема. Китай у другій половині ХІХ ст.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• встановлювати хронологічну послідовність подій;
• пояснювати причини самоізоляції Китаю;
• висвітлювати наслідки європейського проникнення у Китай;
• описувати рух тайпінів;
• характеризувати політику самозміцнення Китаю;
• характеризувати повстання тайпінів;
• застосовувати та пояснювати терміни та поняття «тайпіни», «іхетуані».
Основні події:
• 1644–1911рр. — правління династії Цинь;
• 1840–1842, 1856–1860 рр. — «опіумні» війни;
• 1850–1864 рр. — рух тайпінів;
• 1898–1900 рр. — повстання іхетуанів.
Історичні діячі: Цисі, Хун Сюцюань.
Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Актуалізація знань учнів
Бесіда за запитаннями
1. Опишіть державний устрій Китаю в XVII — І пол. XIX ст.
2. Охарактеризуйте духовне життя китайського суспільства. У чому полягали його особливості?
3. Як ви вважаєте, чим була викликана політика самоізоляції Китаю?
ІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Понад 100 років Китай дотримувався політики «самоізоляції». Що принесло Китаю «відкриття» його європейцями?
ІІІ . Вивчення нового матеріалу
«Відкриття» Китаю. «Опіумні війни»
У ч и т е л ь.
«Відмичкою» до відкритих дверей Китаю стала для європейців та американців торгівля опіумом. Англійці налагодили контрабандне ввезення опіуму до Китаю з Індії.
Спроба заборонити ввезення опіуму китайським урядом стала причиною опіумних
воєн.
Робота з таблицею
Учитель пропонує учням самостійно прочитати учням відповідний текст параграфа й скласти таблицю «Опіумні війни у Китаї».
Опіумні війни | Дати | Учасники | Результати | Причини поразки |
І опіумна війна | 1840– 1842 рр. | Китай, Англія | Підписання Нанкінського договору: передача Англії острова Ґонконґ, відкриття 4 портів для іноземних купців | Економічна та військово- технічна відсталість Китаю |
ІІ–ІІІ опіумні війни | 1856– 1860 рр. | Китай, Англія, Франція | Пекінський договір: іноземцям дозволена торгівля в усіх найважливіших портах і надані виняткові привілеї. Англійці і французи були непідсудні китайським законам. Китай перетворювався на напівколонію |
Тайпінський рух
У Китаї після поразки опіумних воєн почався рух протесту.
Учитель пропонує учням сформулювати причини цього руху, використовуючи текст інформаційних карток та раніше отримані знання.
Інформаційна картка № 1
Понад 2/3 землі перебували у володінні крупних поміщиків, і майже 90 % населення становили безземельні батраки та орендарі. Разом з тим населення Китаю швидко збільшувалося. З початку до середини XIX ст. кількість жителів у країні збільшилась
зі 180 до 400 млн чоловік. Земельні наділи селян постійно скорочувалися. Прогодувати сім’ю на кошти, які залишалися після виплати податків поміщику (за оренду віддавали 50 % урожаю) і державі, було неможливо.
Інформаційна картка № 2
Багато століть визначну роль у духовному житті китайців відігравало конфуціанство. Конфуцій розглядав державу як велику сім’ю, де «государ — батько і мати народу». Суспільство, згідно з Конфуцієм, має складатися з людей «які уникають крайнощів».
Китайці вважали, що сенс існування людей — досягнення повної гармонії між різними верствами населення в рамках мудро керованої держави. Імперія Цинь не відповідала цьому ідеалу.
Причини руху тайпінів
1. Послаблення влади імператора.
2. Погіршення становища селян.
3. Невідповідність між ідеальними уявленнями про державу і реальним життям.
Учитель пропонує учням виступити з повідомленнями про рух тайпінів. Решта учнів після виступу має відповісти на питання, записані на дошці.
Запитання
1. Чому селянський рух у Китаї отримав назву «рух тайпінів»?
2. Яка релігія була покладена в основу створення «Небесної держави загального благоденства»? Поясніть чому.
3. Яку територію контролювали повстанці?
4. Які реформи були проведені у Тайпінській державі?
5. Чому рух тайпінів зазнав поразки?
Політика самопосилення
У ч и т е л ь. Наприкінці XIX ст. в уряді та при імператорському дворі склалася впливова група найвпливовіших сановників, які виступали за оновлення різних сторін життя за європейським зразком. Їхня мета — досягти самопосилення Китаю, якому загрожувала остаточна втрата самостійності. Для цього потрібно було подолати економічну та військово-технічну відсталість Китаю. Тому китайські сановники виступали за реорганізацію армії, оснащення її сучасними видами зброї, розвиток крупної індустрії і сучасних засобів транспорту.
З’явилися перші навчальні заклади західного зразка, де вивчалися іноземні мови, закуповувалося промислове устаткування, з’явилися механізовані підприємства. У містах будувалися багатоповерхові будинки в європейському стилі, розвивалася банківська справа. Але курс на самопосилення не дав бажаного результату. Китай зазнав поразки у війнах із Францією та Японією (1894–1895).
Цим скористалися іноземні держави, які бажали збільшити свої володіння за рахунок територій у Китаї.
Робота з таблицею
Учитель пропонує учням прочитати відповідний текст параграфа і заповнити таблицю «Іноземна присутність в Китаї».
Країна | Дата договору | Терміни оренди території | Територія |
Німеччина | 1897 р. | 99 років | Область Цзяочжоу, з військовим портом Циндао,півострів Шаньдун |
Росія | 1897 р. | 25 років | Порти Порт-Артур, Дальній |
Франція | 1898 р. | 99 років | Порт Гуанчжоувань |
Англія | 1898 р. | Порт Вейхай |
У ч и т е л ь.
Китай охопила паніка. Країна опинилася перед загрозою розподілу іноземними державами.
Повстання іхетуанів
У ч и т е л ь.
У Китаї утворилося таємне товариство «Кулак в ім’я світу і справедливості», головною метою якого було звільнення Китаю від «іноземних варварів».
Імператриця Цисі вирішила використати цей рух для війни з іноземними державами й повернення країні колишньої могутності.
Учитель пропонує учням виступити з повідомленнями про повстання іхетуанів.
Бесіда за запитаннями
1. Які держави брали участь у придушенні повстання?
2. Чому боротьба за відродження могутності Китаю зазнала поразки?
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання
1. Позначте чинники, які сприяли зростанню соціальної напруженості.
а) Зростання населення і нестача посівних площ (землі);
б) підрив традиційних засад;
в) бідність та убозтво народу;
г) сваволя і здирство урядовців;
д) спроби здійснити модернізацію країни за європейським зразком.
Відповідь: а, в, г.
2. Відновіть хронологічну послідовність подій.
а) Селянська війна тайпінів;
б) І «опіумна війна»;
в) ІІ «опіумна війна»;
г) проголошення Хун Сюцюаня імператором Тайпінської держави.
Відповідь: б — а — г — в.
3. Учитель пропонує учням відповісти на проблемне питання уроку, використовуючи метод «Прес».
— Що принесло Китаю «відкриття» його європейцями?
• Я вважаю, що...
• Тому що...
• Наприклад...
• Таким чином...
V. Домашнє завдання
1. Прочитати відповідний параграф підручника.
2. Повторити підсумки франко-прусської війни 1870–1871рр.
3. Повторити підсумки російсько-турецької війни 1877–1878 рр.
  |
Схожі презентації: