Презентації та публікації

З самого початку свого існування стародавня людина почала активно перетворювати навколишнє середовище проживання під свої потреби. При цьому стародавні людські колективи активно користувалися створеними ними різними технічними засобами - знаряддями праці. При їх виготовленні вони використовували різні тверді, міцні матеріали, які легко піддавались обробітку, і які первісна людина брала з навколишнього середовища проживання. Дописьменну, найдавнішу історію людського суспільства, досліджену за допомогою археологічної науки, прийнято розділяти на кілька великих періодів, з яких самим тривалим і протяжним є історико-археологічний період кам'яного століття. Свою назву епоха кам'яного століття отримала завдяки своїй яскравій особливості, вираженій у використанні каменю в якості основного матеріалу при виробництві різноманітних знарядь праці, вторинна обробка якого давала гострий ріжучий край, що робило можливим використовувати його як колючо- ріжучий інструмент.

Крім каменю відомі факти використання вулканічного скла, шкір і кісток тварин, добутих за допомогою полювання. Трохи пізніше людство винайшло універсальний матеріал для виготовлення одягу - тканину. Але завдяки винятковій міцності каменю, виготовлені з нього знаряддя, через багато тисячоліть дійшли до нашого часу, на відміну від інших знарядь, виготовлених з менш довговічних матеріалів, таких як кістка, дерево, які, як правило, не так довговічні і можуть швидко зруйнуватися при впливі навколишнього середовища. Таким чином, вивчення саме даного джерела є пріоритетним у дослідженні історії кам'яного століття.

За допомогою створених знарядь праці первісна людина добувала собі їжу, полюючи і ловлячи рибу. Важливе значення також мало і збиральництво дикорослих їстівних рослин, фруктів і овочів. Активне використання знарядь праці дало можливість будувати житла, культові споруди, виготовляти одяг, здатний укрити людський організм від негоди; створювати предмети домашнього начиння і творів мистецтва.

Кам'яний вік у своєму виділенні в окрему епоху налічує не одне століття, як і інтерес людей до колекціонування рідкісних і незвичайних предметів. Крім збирання стародавніх предметів у колекції вони, також, піддавалися і всебічному вивченню. Особливий інтерес викликали кам'яні вироби. Загадку їх походження в період Середньовіччя і в епоху Відродження ніхто толком так ніхто і не міг пояснити. Ні духовенство, скуте релігійними догмами світобудови, ні тодішні вчені через недостатню кількість емпіричних знань. Тому виникнення подібних предметів жителі Середньовіччя стали пов'язувати з загадковими явищами природи, які створюють подібні незвичайні предмети, звані жителями тієї епохи громовими стрілами, молотами, сокирами і т. д. Чимале значення зіграло розвиток природничо наукових наук, таких, як геологія, яка і допомогла встановити древній вік подібних знахідок і довести існування "допотопної людини", що створила подібні знаряддя праці. Поступово дана теорія починає набувати статусу наукової доктрини.

Значний вплив на виникнення і формування археології як наукової дисципліни справила археологічна періодизація, названа системою трьох століть. Дана система була запропонована К. Ю. Томсеном - І. Я. Ворсо. Пропозиція даної схеми розвитку людства носила провокаційний характер, так як в даній схемі містився натяк на значну протяжність історії людства, яка виходила за рамки запропонованої церквою, що відводила існуванню людства десь близько 6-7 тис. років. Даний натяк став носити реальний характер завдяки роботі і спостережливості французького вченого і палеонтолога Жака Буше де Петра (1788-1868) для створення стратиграфічної колонки найдавніших палеонтологічних відкладень. В результаті своєї роботи ним було звернуто увагу і на крем'яні вироби, які він почав збирати разом з палеонтологічними, геологічними зразками. Під час своєї роботи вчений звернув увагу на залягання подібних знахідок на різних геологічних пластах, що дозволило розподілити їх за геологічними (хронологічними) наслоєннями. Результат подібних досліджень був революційним за своєю значимістю. Розташувавши таким чином крем'яні вироби вчений довів зміну крем'яних виробів в часі, відбивши таким чином еволюцію технології. Таким чином і був відкритий кам'яний вік у Франції і доведений його давній вік.

У той же час, коли Буше де Перт проводив свої геологічні дослідження, англійським ученим природознавства Чарлзем Лайєллом була видана книга "Основи геології". Дана книга справила великий вплив на Чарльза Дарвіна - творця теорії еволюції людства. Геологія ж дала можливість продатувати кам'яний вік у Франції набагато давніше. А вже 1865 англійський археолог Дж. Леббок, в результаті власних досліджень, запропонував науковому співтовариству розділити епоху кам'яного століття на два періоди: палеоліт (найдавніший період кам'яного віку, що характеризується наявністю оббитих знарядь) і неоліт (новий період кам'яного віку, що характеризується наявністю великої кількості шліфованих знарядь). Орієнтуючись на технологію, за якою були виготовлені кам'яні знаряддя за допомогою оббивки, розколювання і ретушування, французьким археологом Габріелем де Мортілье (1821-1898) палеоліт Франції був розділений на кілька періодів, позначивши кожен з цих періодів назвою, де були знайдені знахідки. Так з'явилися періоди кам'яного віку, як ашель, шель, мустьє, солютре, мадлен і тарденуаз. Зроблено це було в 1883. Тоді ж Е. П'є виділив в Південній Франції Азільські пам'ятники. Ці пам'ятники з епохою кам'яного століття тарденуаз об'єднувало схожість кам'яної індустрії, які характеризувалися наявністю дрібних крем'яних виробів, що отримали назву мікролітів. Даний фактор і їх стратиграфічна позиція при геологічному дослідженні (розташування в нашаруваннях над епохою Мадлен) стали підставою виділення нового періоду в кам'яному столітті - мезоліту, або середнього кам'яного століття.

Не менш важливим фактором у розвитку наукових уявлень про епоху кам'яного століття, як при ранньому дитинстві людства стали різноманітні етнографічні дані, отримані при вивченні племен північноамериканських індіанців в XVIII ст., які припали практично одночасно з початком широкої колонізації Північної Америки і розвивалися в XIX ст.

У рамках сучасних досліджень кам'яного століття значення має вивчення природного оточення, яке мало великий вплив на життя древніх людських колективів. Це не дивно, беручи до уваги той факт, що з самої появи археологія кам'яного століття зародилася завдяки дослідженням представників природничих наук, таких як геологів, палеонтологів, антропологів, і була найтіснішим чином пов'язана з дослідженнями природничих дисциплін.

Схожі презентації: