Головна » Всесвітня історія

Чехословаччина в 1918-1939 роках (20 слайдів)

На початку 1918 року в австрійському парламенті чеські депутати виступили з вимогою утворення незалежної країни. 20-30 жовтня 1918 року у Празі був утворений Національний комітет. А 14 листопада 1918 року була проголошена Чехословацька республіка. У 1919 році Сен-Жерменським мирним договором, а в 1920 році – Тріанонським договором були визначені кордони держави. До складу Чехословаччини ввійшли Чехія (Богемія), Моравія, Словаччина, Судетська область, Закарпаття та Тешинська область.

Відповідно до Конституції Чехословаччини 1920 року вищою законодавчою владою в країні був двопалатний парламент – Національні збори. Обиралися сенатори загальним, прямим, рівним і таємним голосуванням усіма громадянами, які досягли віку – 21 рік і мали виборчі права. Термін повноважень сенату становив 8 років, а сенаторами могли обиратися громадяни, що досягли 45 років. Палата депутатів обиралася на 6 років і віковий ценз її членів визначався у 30 років.

Президент був главою держави і обирався Національними зборами терміном на 7 років. До його повноважень належали: правоскликання й розпуску парламенту та звільнення міністрів, представницькі функції.

Найвпливовішими регіональними та загальнодержавними політичними партіями були в той період:

- Національно-демократична партія, відстоювала інтереси заможних селян, великого бізнесу та творчої інтелігенції.

- Аграрна партія, обстоювала інтереси селянства.

- Народна партія, користувалася підтримкою серед національно свідомих чеських городян та робітників.

- Комуністична партія, була виразником інтересів комуністично налаштованих словацьких і чеських робітників, пропагувала диктатуру пролетаріату.

Соціал-демократична партія, обстоювала інтереси інтелігенції та кваліфікованого робочого класу.

- Словацька народна партія, була популярна в середнього класу і виражала автономні права словаків у Чехословаччині.

Чинники, що сприяли економічному розвитку Чехословаччини:

- успадкування 4/5 промислового потенціалу Австро-Угорської імперії:

- кваліфікована робоча сила;

- конкурентноспроможна продукція;

- збереження більшості традиційних ринків збуту.

Чинники, що гальмували економічний розвиток:

- вузькість внутрішнього ринку;

- недогруженість промислових підприємств;

нестача природних ресурсів;

залежність від зовнішніх ринків;

нерівномірність розвитку регіонів країни.

У 1933 році до влади в Німеччині прийшли нацисти. В 1934 році між Чехословаччиною та Радянським союзом встановлені дипломатичні відносини, а в 1934-35 роках заключені пакти про взаємодопомогу з СРСР та Францією.

З метою знищення Чехословаччини Берліном штучно нагніталася проблема судетських німців, внаслідок чого 29-30 вересня 1938 року була заключена Мюнхенська угода, згідно якої Судетська область передана Німеччині. 1 жовтня Судетська область окупована німецькими військами. Листопаді 1938 року Словаччина та Закарпаття були окуповані Угорщиною, а Тушинська Сілезія – Польщею. 14 березня 1939 року – проголошена Словацька держава, а 15 березня 1939 року Чехія була окупована Німеччиною та утворено протекторат Моравії та Чехії.

   ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ (2.63 Mb)

 

Дана презентація складається з 20 слайдів.

Схожі презентації: