| Головна » Медицина |
Надниркові залози (презентація)
Надниркові залози - парні залози внутрішньої секреції, що розташовані над верхніми полюсами нирок. Вони знаходяться на рівні XI грудного - I поперекового хребців.
Розміри та форма наднирників
Довжина однієї надниркової залози дорослої людини складає від 30 до 70 мм.
Ширина — від 20 до 35 мм.
Товщина — від 3 до 8 мм.
Загальна маса обох наднирників в середньому 13—14 г. Правий наднирник має трикутну форму, лівий – півмісяцеву.
Анатомічно надниркові залози складаються з двох структур - коркової речовини та мозкової речовини.
Залозисті клітини мозкової речовини отримали назву хромафінних або феохромних, тому що забарвлюються вибірково солями хрому в жовто-бурий колір.
Кровопостачання наднирників здійснюють три групи надниркових артерій: верхня середня та нижня, які проникають в залозу у вигляді численних капілярів. Вихід крові від наднирників проходить через центральну та велику кількість поверхневих вен. Паралельно кровоносним розміщені лімфатичні капіляри.
Іннервуються залози в основному симпатичними, а також парасимпатичними волокнами черевного, блукаючого та діафрагмального нервів.
Коркова речовина наднирників - життєво важливий орган. Виробляє кортикостероїдні гормони - альдостерон та кортизол, які синтезуються в основному з холестерину, а вироблені в невеликій кількості статеві гормони беруть участь в регуляції обміну речовин та енергії.
Хромафінові клітини мозкової речовини секретують три гормони: адреналін, норадреналін та дофамін. Під впливом стресової ситуації секреція адреналіну та норадреналіну клітинами мозкового шару різко підвищується.
Адреналін підвищує систоличний тиск, підсилює скорочення серця, розширює судини скелетних м’язів, розслабляє гладеньку мускулатуру бронхів, разом із кортикостероїдами він сприяє теплоутворенню в організмі.
Норадреналін підвищує діастоличний тиск, розширяє вінцеві артерії серця, зменшує частоту серцевих скорочень.
Викид в кровотік біологічно активних речовин із хромафінних клітин викликає різноманітні стимули, які надходять із довкілля та внутрішнього стану організму: охолодження, фізичне навантаження, емоції, гіпоглікемія …
Крім розглянутих гормонів клітини мозкового шару виробляють пептиди, які виконують регуляторну функцію в центральній нервовій системі та в шлунково-кишковому тракті. Серед цих речовин:
- речовина P;
- вазоактивний інтестинальний поліпептид;
- соматостатин;
- бета-енкефалін.
Робота надниркових залоз інколи може порушуватися. Причинами можуть бути:
1. Розлади коркової речовини:
- Хвороба Аддисона.
- Синдром Іценко—Кушинга.
- Вроджена гіперплазія надниркових залоз.
- Синдром Кона.
2. Розлади мозкової речовини:
- Феохромоцитома.
Хвороба та синдром Іценка-Кушинга – стани, яких об’єднує поняття «гіперкортицизм», тобто надлишкова функція кори надниркових залоз. Буває після черепно-мозкових травм, нейроінфекцій, тяжких соматичних захворювань, гострих і хронічних інфекцій, інтоксикацій та психоемоційних травм…
Синдром Кона - первинний гіперальдостеронізм - захворювання, розвиток якого спостерігається при пухлинах або гіперплазії коркового шару надниркових залоз. При цьому синдромі стійко підвищується артеріальний тиск, зменшується вміст калію у плазмі крові, зате збільшується вміст натрію.
Феохромоцитома — захворювання, яке обумовлене доброякісними або злоякісними новоутвореннями хромафінної тканини наднирників.
Симптомами Аддисонової хвороби є наростаюча загальна слабкість, зниження м’язового тонусу, відсутність апетиту, тошнота, рвота, болі в животі та попереково-крижовому відділі, кишкові кровотечі, втрата маси тіла. Найбільш характерний симптом – земляний відтінок шкіри та поява темних плям на слизових оболонках губ, ясен, внутрішніх поверхнях щік, на язиці та піднебінні. Сама шкіра набуває бронзового блиску.
Причини : туберкульозне ураження залоз або інші інфекції, пухлини, хірургічні втручання, інколи гнійні процеси, крововиливи, і взагалі все, що призводить до атрофії коркового шару.
|
Дана презентація складається з 13 слайдів. |
Схожі презентації:
