Презентації та публікації

Берестейська унія була укладена з ініціативи православного духовенства України з допомогою єзуїтських кіл Польщі. По суті це було рівноправне об’єднання двох християнських церков (православної і католицької), при якому були збережені православні обряди, національна мова, зрівняно права православних та католиків. Внаслідок унії авторитетному і могутньому Риму була підпорядкована греко-католицька церква, а це відкривало шлях до цивілізованої  Європи. Українське православ’я також частково рятувалося від повного окатоличення в Речі Посполитій, а в 19-20 століттях рятувала український народ від повної русифікації.

Духовество України за допомогою унії намагались отримати рівні права з поляками, а українська еліта прагнула посісти керівні посади в структурах управління, цехах, судах і т.д. Основні політичні мотиви унії - нейтралізувати вплив Москви за рахунок тісніших зв’язків України, Білорусі з Польщею.

Але не все духовенство було задоволено умовами унії, в Україні загострилося протистояння на основі релігійних поглядів. Велика частина українського народу і деколи шляхта чинили опір унії, захищаючи православну віру. Проти унії також виступили запорізькі козаки. Суспільство за релігійними поглядами було розколото на три церкви: католицьку, греко-католицьку та православну. Поляки використовували унію для окатоличення православних українців, що не могло не привести до повстань та визвольної війни української нації в середині 17 ст.

Історія Берестейської унії показує, що в нерівноправному союзі сильніший завжди поглинає слабшого, а зберегти свою духовну, економічну та політичну самостійність можна лише в рівноправному союзі країн. 

Комплекс меншовартості українського народу, відступництво та компроміс його лідерів привели до втрати своїх позицій, тому в народу не залишалося іншого виходу як вести боротьбу.

Опорні поняття, викладені в презентації:

Берестейська унія – 1596 рік.

Уніатська (греко-католицька) церква

Полемічна література, її течії та сприяння формуванню української національної свідомості народу.