Презентації та публікації

Кора великих півкуль головного мозку - це поверхневий шар сірої речовини. Її утворюють тіла нервових клітин, проміжки між якими заповнені клітинами нейроглії та містять нервові волокна і кровоносні судини. 

Наявність численних борозен і закруток значно збільшує площу сірої речовини. Загальна площа кори становить 220 тис. мм. Товщина кори в різних ділянках неоднакова і коливається від 1,3 до 4,5 мм.  В ній міститься 14 - 15 млрд. різноманітних за формою, розмірами та функціями нейронів.

Мислення – це процес опосередкованого, предметного відображення (пізнання) загальних , суттєвих властивостей об’єктів та явищ дійсності, відображення взаємозв’язків та відношень, що існують між ними. 

Мислення починається з проблемної ситуації, для виходу з якої індивід повинен знайти і застосувати нові для себе знання чи дії. Вона включає в себе невідоме (шукане, пізнавальну потребу індивіда, його здібності та досвід. Однак з багатьох причин індивід, оцінюючи ситуацію як проблемну, часто не шукає виходу з неї. Він вдається до мислення тоді, коли проблемна ситуація перетворюється на задачу. Тобто, задача - це проблемна ситуація, прийнята індивідом. Тепер вона набуває вигляду відомого і невідомого, зв’язки між якими слід віднайти. Пошук таких зв’язків, тобто розв‘язування задачі і становить процес мислення.

Складові  мислення

Особливості процесу мислення

1. Процес мислення становить складну єдність. Мислення не пов’язане з мовою, але виражене в мові 

2. Мислення дорослої людини має узагальнений характер. Про що б людина не думала, над розв’язанням якої б конкретної задачі не працювала, вона завжди думає за допомогою мови, отже, узагальнено. 

Особливості процесу мислення

3. Для мислення характерна проблемність, тобто пошук зв’язків у кожному конкретному випадку, у кожному явищі, яке є об’єктом пізнання. Цей пошук розпочинається звичайно у відповідь на словесний сигнал. Таким сигналом є запитання, з якого розпочинається процес мислення У запитанні формулюється завдання мислення. При цьому кожне запитання символізує цілком визначений тип зв’язку, розкриття якого в певному конкретному явищі і становить завдання, що постало перед людиною. Запитання: ” Чий м’яч покотився?”- потребує встановити зв’язок лише однієї категорїї відношень належності. Запитання: ” Куди м’яч покотився?”- сигналізує також лише один тип зв’язку - напрям, місце. Запитання:” Чому м’яч покотився? - зумовлює пошуки причинних зв’язків. 

 Особливості процесу мислення

4. Мислення - стрижень будь-якої розумової діяльності людини. Цим розумовий процес навіть дворічної дитини, яка засвоює мову, якісно відрізняється від примітивних форм аналізу і синтезу, доступних вищим тваринам. Пошук шляхів розв’язання тварини здійснюють методами безладних спроб і помилок, спрямованих на досягнення "приманки”, але не на націленість. Сформульована в запитанні потреба пізнати, зрозуміти має в людини усвідомлений характер. Мисляча людина знає, що вона не знає і що хоче взнати. Вона знає, що вона знайшла, розв’язавши поставлену задачу.

 Властивості свідомості людини:

1. Людина, що володіє свідомістю, виділяє себе з навколишнього світу, відокремлює себе, своє «я» від зовнішніх речей, а властивості речей - від них самих. 

2. Здатний побачити себе, що знаходиться у визначеному місці простору й у визначеній крапці тимчасової осі, що зв'язує сьогодення, минуле і майбутнє. 

3. Здатний побачити себе у визначеній системі відносин з іншими людьми. 

4. Здатний встановлювати адекватні причинно-наслідкові відносини між явищами зовнішнього світу і між ними і своїми власними діями. 

5. Віддає звіт у своїх відчуттях, думках, переживаннях, намірах і бажаннях. 

6. Знає особливості своєї індивідуальності й особистості. 

7. Здатний планувати свої дії, передбачати їхні результати й оцінювати їхнього наслідку, тобто здатний до здійснення навмисних довільних дій.

Методологічні основи змісту навчання та виховання:

Викладання — діяльність учителя в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних І практичних занять, керівництві роботою учнів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок.

Учіння — цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками. У широкому значенні — оволодіння соціальним досвідом з метою його використання в практичному житті.

Пізнання — процес цілеспрямованого відображення об'єктивної реальності у свідомості людей.

Виховання — один із чинників, під впливом якого здійснюється розвиток дитини.

Діяльність — спосіб буття людини у світі, її здатність вносити в дійсність зміни. 

 Основними компонентами діяльності є: 

1) суб'єкт з його потребами; 

2) мета, відповідно до якої предмет перетворюється на об'єкт, на який спрямовано діяльність; 

 3) засіб реалізації мети; 

4) результат діяльності.