Головна » Географія |
Мета: формування знань про теплові пояси Землі та причини нерівномірного розподілу сонячного тепла та світла на земній поверхні; розвиток умінь складати характеристику теплових поясів Землі; сприяння розумінню закономірностей у розподілі середньорічних температур на планеті.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: атласи, підручники, схема руху Землі навколо Сонця.
Опорні поняття: екватор, паралель, кут падіння сонячних променів, широта місцевості, пори року.
Базові поняття: Північний та Південний тропіки, Північне та Південне полярні кола, теплові пояси Землі.
ЗМІСТ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Альтернативні варіанти
Прийом «Експрес-тест»
• Вимірюючи температуру повітря, термометр установлюють:
а) у місці падіння прямих сонячних променів;
б) у місці, захищеному від прямих сонячних променів;
в) у будь-якому місці.
• У разі віддалення від земної поверхні на кожен 1 км температура повітря знижується на:
а) 6 °С; б) 8 °С; в) 10 °С.
• Різниця між максимальним і мінімальним показниками температур за певний період називається:
а) середньою добовою температурою;
б) амплітудою температур;
в) графіком ходу температур.
• У разі збільшення кута падіння сонячних променів кількість сонячної енергії, що надходить:
а) зменшується;
б) збільшується;
в) не змінюється.
• Найнижчі середні температури повітря на Землі зафіксовано:
а) у полярних широтах;
б) в екваторіальних широтах;
в) над океанами.
Прийом «Чомучка»
• Чому термометр, розташований на вікні житлового будинку, показує неточну температуру повітря?
• Чому на екваторі завжди спекотно, а на полюсах — завжди холодно?
• Чому в тропосфері температура повітря знижується з висотою?
• Чому людям необхідна інформація про зміни температури повітря?
• Чому рідина, якою заповнена трубка термометра, рухається вгору або вниз?
• Чому протягом доби температура повітря змінюється?
• Чому відбувається зміна пір року?
IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом «Практичність теорії»
Учитель. Уявіть собі, що до вашої школи приїхали гості — школярі зі спекотної африканської країни Конґо. Обмінюючись враженнями, розповідями про свої країни, ви, можливо, з подивом дізнаєтесь про те, що в Конґо — країні, розташованій на екваторі, немає звичної для нас зміни пір року. Водночас для ваших гостей вражаючим відкриттям буде наша зима, сніг і морози... Чи зможете ви пояснити гостям причини тих «фантастичних» змін у природі, що відбуваються в нас у вигляді зміни пір року?
Для цього давайте проведемо невеликий експеримент. Поставимо глобус поблизу від включеної лампи та будемо обертати глобус проти годинникової стрілки. Лампа, імітуючи Сонце, буде краще освітлювати одну з половин глобуса — то північну, то південну півкулю. Екватор весь час перебуватиме в зоні високої освітленості, а от середні широти, а найбільше полюси, будуть перебувати в різних зонах освітленості залежно від положення глобуса. Цей простий експеримент дозволяє зробити деякі припущення щодо причин зміни пір року. Однак будь-якому експерименту необхідне теоретичне обґрунтування, яке підтвердить або спростує його правильність.
IV. Вивчення нового матеріалу
Розгорнутий план етапу
1. Річне обертання Землі навколо Сонця:
а) аналіз схеми в підручнику (атласі) «Обертання Землі навколо Сонця»;
б) поняття про тропіки та полярні кола. Виконання схематичного рисунка, що ілюструє їх розташування.
2. Теплові пояси Землі:
а) аналіз рисунка «Теплові пояси Землі»;
б) самостійна робота з підручником. Заповнення таблиці.
Характеристика теплових поясів Землі
Назва теплового пояса | Розташування, межі | Кут падіння сонячного проміння, кількість отримуваної теплоти | Температура повітря |
V. Закріплення вивченого матеріалу
Прийом «Лови помилку!» — «Світлофор»
Учитель формулює речення, в тексті яких можуть бути помилки. Якщо помилок немає — учні піднімають зелену картку, якщо є — червону.
• Земна вісь нахилена до площини орбіти під кутом 66° 33′.
• 22 грудня Сонце перебуває в зеніті над Північним тропіком.
• Коли в південній півкулі літо, за південним полярним колом — полярна ніч.
• Лінії тропіків і полярних кіл є умовними.
• У спекотному тепловому поясі чотири пори року.
• 21 березня в північній півкулі найдовший день.
* Прийом «Творча лабораторія» (робота в чотирьох групах, кожна група характеризує один день)
Завдання 1. Як відомо, дні 22 червня, 23 вересня, 22 грудня та 21 березня — особливі. Сформулюйте по п’ять речень, які б містили вичерпну інформацію про кожен з цих днів.
Завдання 2. Конкурс чотирирядних віршів у стилі «синквей». Ключові слова: тропіки, полярні кола, зеніт, рівнодення.
VI. Підсумок уроку
Повернення до ситуації експерименту, створеної на етапі мотивації. Наскільки правильними виявилися припущення? Що нового ви дізналися, працюючи над теоретичним матеріалом?
VII. Домашнє завдання
• Опрацювати текст параграфа.
• Принести (якщо є) барометр.
• * Написати твір-мініатюру «Подорож від екватора до полюса».
• Скласти п’ять репродуктивних запитань до тексту параграфа.
Додатковий матеріал до уроку
• У багатьох народів світу календарні події та свята були пов’язані з днями сонцестояння та рівнодення. Так, у німців, за офіційним календарем, у ХІХ ст. і на початку ХХ ст. зима тривала з 22 грудня до 21 березня, тобто з дня зимового сонцестояння до дня весняного рівнодення. У календарі японських свят день зимового сонцестояння — 22 грудня — відзначається в усій країні з 725 року як радісна подія, оскільки означає, що незабаром день подовшає, а ночі стануть коротшими і настане тепла пора року. У Середньовіччі в корейців свято нового року також починалося із зимового сонцестояння. Давні китайці, визначаючи сезони, керувалися двома датами — днями зимового та літнього сонцестояння.
  |
Схожі презентації: