| Головна » Географія |
Мета:повторення та систематизація знань про способи зображення Землі; поглиблення та систематизація знань про форму й розміри Землі; формування знань про градусну сітку, меридіани та паралелі; розвиток первинних практичних навичок знаходження меридіанів і паралелей на глобусі та карті, характеристики їх особливостей.
Тип уроку:комбінований.
Обладнання:підручники, атласи, настінна карта півкуль, глобус.
Опорні поняття:карта, глобус, екватор, геоїд, півкулі, коло.
Базові поняття:градусна сітка, меридіани, паралелі.
ЗМІСТ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
1. «Обмін кросвордами» (робота в парах)
Учні обмінюються кросвордами, складеними вдома, та розгадують їх.
2. «Естафета» (проводиться між рядами)
Картка 1 1. На фізичних картах кольори розфарбування земної поверхні означають _____________________________________________________. 2. Нівелір — прилад для вимірювання ___________________________. 3. Масштаб великомасштабних карт: ____________________________. 4. Числовий масштаб 1 : 5000. Іменований масштаб _________________ |
Картка 2
1. Умовні лінії на плані та карті, що з’єднують точки з однаковою висотою, називають __________________________________________.
2. Гномон — інструмент, призначений для ______________________.
3. Масштаб дрібномасшабних карт: ___________________________.
4. Числовий масштаб 1 : 1000. Іменований масштаб ______________.
IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом «Приваблива мета»
Розкривши чимало таємниць географічних карт, ви набули значного досвіду роботи з ними. Ви навчились «читати» умовні знаки, визначати відстані та напрямки, розрізняти висоти та глибини. Ви переконались у тому, що карта — надійний товариш і помічник. Тепер ваших знань достатньо для того, щоб розгадати головний секрет географічної карти — її здатність «розповісти» про точне місцезнаходження будь-якого об’єкта на поверхні Землі. З давніх-давен картографи прагнули «навчити» карту передавати таку інформацію. Однак завдання було непростим. Минуло чимало століть, і лише об’єднання зусиль картографів, математиків, астрономів і фізиків дозволило врешті-решт дійти успішного виконання завдання. А вам, для того щоб досягти успіху в розгадуванні головної таємниці, потрібно буде використати свої знання з математики та природознавства, виявити уважність і наполегливість.
Що робить дослідник, коли хоче розв’язати певну проблему? Він складає план дій. Для виконання плану необхідний підготовчий етап — етап теоретичної підготовки, налагодження необхідних приладів та інструментів. Сьогодні наш урок — підготовчий етап у виконанні визначеного завдання.
IV. Вивчення нового матеріалу
Розгорнутий план етапу
1.Деякі умовні лінії і точки нашої планети. (Виконання рисунка-схеми)
2.Земля в «авосьці». Поняття про градусну сітку. Знаходження та порівняння градусних сіток на глобусі й карті.
3.Формування понять «меридіани» та «паралелі». (Робота з підручником)
Заповнення таблиці.
Питання | Меридіани | Паралелі |
1. Визначення | Умовні лінії на глобусі чи карті, що з’єднують найкоротшою відстанню географічні полюси Землі | Умовні лінії на глобусі чи карті, паралельні екватору |
2. Форма на глобусі | Півкола | Кола |
3. Форма на карті | Вигнуті лінії — дуги | Вигнуті лінії — дуги; екватор — пряма лінія |
4. Вказує напрямок | Північ — південь, «полуденна лінія» | Захід — схід |
5. Протяжність | У градусах — 180°; у кілометрах — ≈20 тис. км; 1° ≈ 111 км | У градусах — 360°; у кілометрах — різна; екватор — ≈ 40 тис. км; довжина дуги 1° — різна, зменшується від екватора (1° ≈ 111 км) у бік полюсів |
V. Закріплення вивченого матеріалу
Альтернативні варіанти
Прийом «Географічний практикум»
1. На схематичному рисунку зобразіть: полюси, екватор, нульовий меридіан, 180° меридіан; північну, південну, західну та східну півкулі.
2. За фізичною картою світу визначте:
а) який материк знаходиться в північній, південній, західній і східній півкулях;
б) в яких півкулях знаходяться материки Австралія, Антарктида;
в) в яких півкулях знаходиться Україна.
Прийом «Клуб знавців»
• Чи є у вашому класі така точка, через яку проходять меридіан і паралель? Якщо є, то де саме?
• Якою паралеллю навколосвітня подорож є найдовшою?
• Місто N розташоване на 30-й паралелі, а місто М — на 20-й. Яке з них ближче до екватора?
Міста А і В розташовані в різних півкулях. Місто А — на паралелі 10°, а місто В — на паралелі 40°. Роздивіться всі варіанти розташування міст.
Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)
Визначте, до чого ближче розташований ваш населений пункт: до полюса чи екватора. Підказка: з’ясуйте за глобусом або картою протяжність дуги меридіана в градусах від вашого населеного пункту до екватора і до плюса. Для переведення даних у кілометри помножте отримані величини на 111 км.
VI. Підсумок уроку
Учитель
• Земля має кулясту форму та обертається навколо своєї осі. Вісь обертання проходить через полюси — Північний і Південний.
• На однаковій відстані від полюсів проходить екватор — умовна лінія, що поділяє Землю на дві півкулі — Північну та Південну.
• На картах і глобусах проведено лінії меридіанів і паралелей, які утворюють градусну сітку.
• За допомогою ліній меридіанів і паралелей на карті можна визначити напрямок і вказати положення частин територій і об’єктів.
VII.Домашнє завдання
• Опрацювати текст параграфа.
• Згадати правила гри «Морський бій».
Додатковий матеріал до уроку
• З 1634 р. нульовий меридіан проводився через острів Ферро — острів Старого Світу, розташований найдальше на захід. Виходило, що початковий меридіан поділяв на дві півкулі країни Старого і Нового Світу. Тривалий час кожна країна проводила відлік довготи від свого початкового меридіана: Франція — від Паризького, Англія — від Ґрінвіцького, Росія — від меридіана, що проходив через обсерваторію в м. Пулково в околицях Санкт-Петербурґа,— Пулковського. Це булонезручно. З 1884 р. більшість країн домовились вважати початковим меридіаном Ґрінвіцький.
• Поняття «меридіан» і «паралель» увів грецький учений Ератосфен, який, обчислюючи розміри Землі, зрозумів, що для визначення точних відстаней на карті та орієнтування за нею потрібні спеціальні лінії. На карті Ератосфена таких ліній було небагато і наносилися вони на різних відстанях одна від одної. Ця градусна сітка мало схожа на градусну сітку сучасних карт. Однак її поява дала можливість набагато точніше розміщати географічні об’єкти на карті.
|
|
Схожі презентації:
