Головна » Географія |
Мета: актуалізувати знання учнів про геополітичне положення України; пояснити особливе значення для України партнерських відносин з сусідськими країнами; сформувати в учнів загальне уявлення про ЕГП, природно-ресурсний потенціал, особливості населення та демографічні проблеми Росії; дати оцінку природних і соціальних передумов розвитку господарства; розвивати практичні уміння працювати з картами атласа і матеріалами підручника, вміння визначати позитивні та негативні ознаки ЕГП; виховувати розуміння об’єктивності інтеграційних процесів в Європі.
Обладнання: фізична та політична карти Євразії, атласи, підручники.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок
Завдання 1. Охарактеризуйте місце України на політичній карті Європи.
Запитання. Які країни Європи є найбільшими торговельними партнерами України?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Надзвичайно важливими для соціально-економічного розвитку країни є її відносини із сусідами першого порядку. Від них у першу чергу залежить її територіальна цілісність, непорушність кордонів, можливість взаємодії із зовнішнім світом. Економічне співробітництво із сусідськими країнами є особливо вигідним через територіальну близькість і відсутність третьої сторони у взаєминах. Для України, яка інтегрується у європейське співтовариство, транскордонне співробітництво відіграє дуже важливу роль. Давайте дізнаємося докладніше, які соціально-економічні особливості властиві нашим найближчим сусідам. Почнемо з Росії.
Україну і Росію пов’язує багато спільного: слов’янське коріння, багатовікова історія, нарешті, багато кілометрів спільного кордону. Зараз обидві країни пов’язані найтіснішими економічними, політичними, культурними відносинами, які іноді стають проблемними. Якими є економіко-географічні особливості однієї знайбільших за площею, кількістю населення та економічним потенціалом країни світу — нашого сусіда, ми маємо дізнатися на двох найближчих уроках.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. «Візитна картка»
Офіційна назва — Російська Федерація.
Площа — 17 млн км2.
Населення — 140 млн осіб (2009 р.).
Столиця — Москва.
Тип країни — постсоціалістична країна з перехідною економікою.
Державний устрій — президентсько-парламентська республіка, федеративна держава.
2. ЕГП
Завдання 2. За допомогою карт атласа визначте економіко-географічне положення Росії.
Росія — євроазіатська держава: 1/3 її території розташована вСхідній Європі, 2/3 — в Північній Азії. До складу Російської Федерації входить анклав — Калінінґрадська область. Суходолом Росія межує з 14 державами (Норвеґія, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Білорусь, Україна, Грузія, Азербайджан, Казахстан, Монголія, Китай, КНДР). При цьому 2/3 російських кордонів є морськими.
Більшість меж Росії припадає на країни СНД, колишні республіки СРСР. До сьогодення остаточно не вирішено питання з морським сусідом Росії на сході — Японією, оскільки остання заперечує входження південної частини Курільських островів до Росії. Росія розкинулася в 11 годинних поясах.
Завдання 3 (робота в парах). Визначте позитивні та негативні риси ЕГП Росії.
Величезна, переважно рівнинна територія Росії відрізняється різноманітними, часом унікальними природними ресурсами, які загалом сприятливі для розвитку господарства країни. Однак єіменш сприятливі особливості: на півдні і сході переважають гірські території; велика кількість мінеральних, водних, лісових ресурсів зосереджена в азіатській частині Росії, яка недостатньо освоєна через суворий різко континентальний клімат; моря Північного Льодовитого океану в зимовий період надовго покриваються кригою, що утруднює господарське освоєння північних територій.
Розпад СРСР змінив геополітичне положення Росії: виникли нові кордони з суверенними державами — колишніми республіками Радянського Союзу, обмежився вихід до Балтійського моря, атакож до портів і військово-морських баз Чорного моря. Політичні та економічні зміни в регіоні спричинили виникнення вогнищ нестабільності — як на території самої Російської Федерації (збройні конфлікти на Північному Кавказі), так і поблизу її кордонів (Грузія).
3. Природно-ресурсний потенціал
Завдання 4. За допомогою карт атласа і тексту підручника дайте оцінку природно-ресурсного потенціалу Росії.
Складна геологічна будова території Росії обумовила величезну різноманітність корисних копалин. Росія має великі запаси паливно-енергетичних ресурсів, багату рудну базу, а запаси різноманітноїсировини для будівельної і хімічної промисловості є практично на всій території.
Росія має найбільші лісові ресурси: 34 % її території вкрито лісами.
Росія входить до п’ятірки країн світу, що мають найбільші запаси водних ресурсів. Однак розміщені вони на території країни нерівномірно: більша їх частина зосереджена в Сибіру.
Більша частина території Росії розташована в помірному поясі, де міра континентальності клімату помітно зростає із заходу на схід від помірно континентального до різко континентального. Різноманітність природних зон визначає різноманітність агро-кліматичних умов для сільськогосподарського використання територій.
Вихід до акваторій трьох океанів сприяє освоєнню природних ресурсів Світового океану.
4. Населення
Завдання 5. Розгляньте карти «Густота населення», «Народи», «Урбанізація» і визначте характеристики населення Росії.
Для демографічної ситуації Росії характерний перший тип відтворення населення, природний приріст від’ємний: –5 ‰, відбувається «старіння нації». Населення на території країни розподілене нерівномірно, що визначається різноманітністю природних умов, історією освоєння і рівнем розвитку окремих районів. При середній густоті населення близько 8,3 осіб/км2 в європейській частині Росії вона становить 60 осіб/км2 (в Московській області — 300 осіб/км2), тоді як в арктичній зоні, Східному Сибіру і на Далекому Сході густота населення коливається від 1 до 5 осіб/км2. 79,3 % жителів Росії проживають в європейській частині.
Рівень урбанізації Росії високий — 76 %, міст-мільйонерів — 11: Москва, Санкт-Петербурґ, Новосибірськ, Єкатеринбурґ, Нижній Новґород, Самара, Омськ, Казань, Челябінськ, Ростов-на-Дону, Уфа. Поступово збільшуються міські аґломерації навколо Москви, Санкт-Петербурґа, Нижнього Новґорода, Єкатеринбурґа, Самари іНовосибірська.
Росія — багатонаціональна держава, на території якої проживає понад 120 націй і народностей. Понад 3/4 населення складають росіяни. Серед інших етносів найбільш численні татари, українці (4,4млн осіб — найбільша у світі українська діаспора), чуваші, башкири, білоруси та ін. Державна мова — російська, найбільш поширені релігії — православ’я та іслам.
Розпад Радянського Союзу поклав початок міграційним потокам з колишніх союзних республік до Росії. Серед іммігрантів — біженці, вимушені переселенці, економічні мігранти, що створює вРосії серйозні проблеми.
Структура зайнятості населення типова для постсоціалістичних країн: значна частина населення зайнята в матеріальному виробництві і лише близько 1/3 — у невиробничій сфері, однак спостерігається перерозподіл у бік збільшення числа зайнятих уневиробничій сфері.
V. Закріплення нових знань, умінь та навичок
Завдання 6. Сформулюйте основні демографічні проблеми населення Росії.
Бесіда
• Якими причинами зумовлена диспропорція у розміщенні населення Росії на сході та заході?
• Розвитку яких галузей господарства сприяє природно-ресурсний потенціал Росії?
VI. Підсумок уроку
• Росія — найбільша за площею держава у світі. Великі розміри країни визначають різноманіття природних умов, велику протяжність кордонів, велику кількість країн-сусідів.
• Росія — євроазіатська держава, чий природно-ресурсний потенціал є одним з найбільших у світі.
• Населення Росії характеризується нерівномірністю розселення, високим рівнем урбанізації, від’ємними показниками природного приросту, багатонаціональним складом населення.
VII. Домашнє завдання
1. Підручник: опрацювати § __.
2. Позначити на контурній карті: а) межі Росії; б) країни — сусіди Росії
  |
Схожі презентації: