| Головна » Мовознавство |
УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ
Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про узагальнено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати вміння аналізувати узагальнено-особові речення, відрізняти їх від означено-особових і неозначено-особових; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвести учнів до осмислення краси й багатства українського слова.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Лексикологія і фразеологія: засвоєння крилатих висловів у формі односкладних узагальнено-особових речень.
Текст (риторичний аспект): використання односкладних узагальнено-особових речень у текстах художнього й публіцистичного стилів.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку
ІІІ. Сприймання й усвідомлення теоретичного матеріалу з теми у процесі практичної роботи
Розподільний диктант
Прочитати народні вислови. Дослідити їхню синтаксичну організацію. Розподілити й записати до відповідної колонки таблиці.
Двоскладні речення | Односкладні речення |
1. Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш. 2. Без діла слабіє сила. 3. Брехню слухають, а брехунів б’ють. 4. Бреше — і не заїкається. 5. Будинки зводять не язиком, а сокирою. 6. Усяка порада добра тільки до часу. 7. Губами говори, а руками роби. 8. Держи язик за зубами. 9. Добра порада цінніша злата. 10. Довго роздумуй, та не довго роби. 11. До чужого рота не приставиш ворота. 12. Дурний язик — голові не приятель. 13. Людина славна не словами, а ділами. 14. Людям язиків не зав’яжеш. (Нар. творчість).
Ø З’ясувати, на яку особу — означену чи узагальнену — указує головний член односкладних речень.
Пояснювальний диктант
Ø Записати афоризми Григорія Сковороди. Виділити головний член, указати на спосіб його морфологічного вираження.
1. Бери вершину і матимеш середину. 2. Більше думай і тоді вирішуй. 3. Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. 4. З видимого пізнавай невидиме. 5. Не за обличчя судіть, а за серце. 6. Пізнаєш істину — відійде тоді у кров твою сонце. 7. На новий путівець шукай нові ноги. 8. Не називай солодким те, що породжує гіркоту (Г. Сковорода).
Ø Які вислови називають афоризмами? Навести приклади крилатих висловів відомих вам письменників, громадських чи політичних діячів. Чи всі афоризми оформлюються у формі односкладних речень?
Дослідження-зіставлення
Ø Зіставити пари речень. Визначити в них головний член, схарактеризувати його (указати на спосіб, час, особу, число). Дослідити, у яких реченнях головний член указує на визначену особу, у яких — на невизначену, а в яких — на узагальнену.
1. Чим довше дивишся на зорі, тим більше набираєш певності (Є. Гуцало) | Не намучишся - не научишся (Нар. творчість) |
2. Оглядаєтеся по боках, намагаєтеся запримітити щось (Є. Гуцало) | Шукайте і знайдете (Р. Декарт) |
3. Пісенним символом українців віддавна вважають соловейка (О. Потапенко) | На те коня кують, щоб не спотикався (Нар. творчість) |
4. Прочитай уважно теоретичний матеріал підручника | Роби для інших, учись для себе (Нар. творчість) |
5. Дослідіть стилістичну функцію односкладних речень у мовленні | Як парость виноградної лози, Плекайте мову (М. Рильський) |
Ø Якщо головний член узагальнено-особових речень виражається тими самими морфологічними ознаками, що і в означено-особових і неозначено-особових, то що виступає основним засобом розрізнення цих синтаксичних конструкцій?
Творче моделювання
Ø Змоделювати народні вислови, дібравши їхнє продовження з другого стовпчика.
1. Довго спатимеш — 2. До роботи не силуйте, 3. Звабиш калачем — 4. З’ївши калач, 5. Їсть за вола, 6. Лежачи на боці, 7. Нагодують калачем, 8. На печі 9. Не сиди, склавши руки, | не відженеш і бичем. то не буде й скуки. вертаєшся до хліба. а до їди — таки бийте. та й у спину — рогачем. а робить за комара. не встигнеш і до самої ночі. щастя шукає. з боргами вставатимеш. |
Ø Визначити спосіб морфологічного вираження головного члена. Зробити висновок, якими формами дієслова може виражатися головний член узагальнено-особових речень.
Дослідження-моделювання
Ø Змоделювати перші дві строфи вірша В. Сосюри. Довести, що в поезії вжито односкладні узагальнено-особові речення.
(Любити) Україну, як сонце, (любити), як вітер, і трави, і води... В годину щасливу і в радості мить, (любити) у годину негоди.
(Любити) Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну (В. Сосюра).
Ø Визначити, чим ускладнені односкладні речення.
ІV. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці
Лінгвістична гра «Третє зайве»
Ø У кожній групі речень визначити «зайву» синтаксичну конструкцію. Свій вибір обґрунтувати.
І | 1. Люби свій край. Всю душу солов’їну і серця жар віддай йому в піснях (В. Сосюра). 2. Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було (В. Сосюра). 3. За всіх скажу, за всіх переболію (П. Тичина) |
ІІ | 1. Собори душ своїх бережіть, друзі (О. Гончар). 2. Поспішайте робити добро! (О. Довженко). 3. Людина починається з добра! (Л. Забашта) |
ІІІ | 1. Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь! (Т. Шевченко). 2. Отак сидиш і думаєш... (Остап Вишня). 3. Вік живи - вік учись (Нар. творчість) |
V. Підсумок уроку
VІ. Домашнє завдання
Виписати з «Кобзаря» Шевченка 4–5 узагальнено-особових речень. Виділити в них головний член.|
|
Схожі презентації:
