Головна » Мовознавство |
Мета: узагальнити знання учнів про діалогічне мовлення, ситуацію спілкування; удосконалювати вміння вести діалог, дотримуючись правил мовленнєвого етикету; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння, підвищувати культуру мовлення; виховувати повагу до співрозмовника, здатність поставити себе на місце іншої людини, ввічливість.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційно-мотиваційний етап
ІІ. Виконавчо-діяльнісний етап
- Прочитайте текст і визначте відому і нову для вас інформацію про діалог (стратегія «Читання з позначками»).
Діалог— вид мовлення (найчастіше усного), для якого характерні почергові висловлювання двох або кількох співрозмовників. У писемній формі діалогічне мовлення використовують у художніх творах як засіб відтворення мовлення та характеристики персонажів. Усне діалогічне мовлення здійснюється за умови безпосереднього контакту співрозмовників, кожен із яких почергово то слухає/сприймає, то говорить. Тому щоб навчитися діалогу, необхідно досконало оволодіти такими видами мовленнєвої діяльності, як аудіювання та говоріння.
Важливими для діалогу є невербальні засоби спілкування: міміка, жести, інтонація.Діалогічне усне мовлення передбачає розуміння співрозмовниками реальної ситуації спілкування, зорове сприйняття співрозмовниками одне одного (міміки, жестів), сприйняття інтонаційного оформлення мовлення. Зорієнтувавшись у ситуації спілкування, кожен зі співрозмовників планує своє висловлювання (планування відбувається у внутрішньому мовленні).Діалогічне мовлення є ланцюгом реплік, які породжуються в процесі спілкування
двох або декількох осіб. Розрізняють репліку-стимул, яка спонукає співрозмовника до відповіді або дії, та репліку-реакцію, що звучить у відповідь.
Зберігаючи у внутрішньому мовленні початок розмови (зміст попередніх реплік), кожен зі співрозмовників знову-таки у внутрішньому мовленні планує «смислові згустки» наступної репліки. Плануючи репліки, слід передовсім визначити мету (мотив) спілкування, його зміст (основну тезу) й логічно «просуватися» до досягнення цієї мети.
Репліки співрозмовників пов’язані за змістом (єдиною темою), більшість із них взаємозумовлені й пов’язані, тому вони утворюють діалогічні єдності (питання-відповідь). Характерними для діалогу є такі граматичні ознаки: граматична неповнота речень, використання простих синтаксичних конструкцій, різних речень за метою висловлювання, звертань і вставних слів, вигуків і часток тощо.
Робота в парах
- Прочитайте діалог. З’ясуйте мету, ситуацію спілкування, назвіть учасників діалогу. Зверніть увагу на етикетні формули. З якою метою вони використовуються? Дайте характеристику реплікам діалогу (за метою висловлювання, за повнотою, за будовою, за емоційно-експресивним забарвленням). Визначте репліки для стимулювання, підтримання діалогу.
— Доброго дня! Чи не могли б Ви покликати Ірину Василівну до телефону?
— Доброго дня! Я Вас слухаю.
— Вибачте, я Вас одразу не впізнала. Вас турбує мама Іваненка Сашка.
— Так, Світлано Дмитрівно. Ви телефонуєте з приводу пропущених уроків?
— Справді, Сашко зараз перебуває в лікарні з метою медичного обстеження.
— Сподіваюсь, нічого серйозного?
— На щастя, ні. Військкомат дав направлення.
— То з наступного тижня він уже піде до школи?
— Думаю, так. Дякую за увагу.
— Будь ласка, передайте Сашкові моє вітання.
— Ще раз перепрошую за турботу. До побачення.
— На все добре.
- Доповніть поданий діалог репліками-стимулами і репліками-реакціями.Визначте його тему, складові ситуації спілкування (місце, час, обставини, сферу спілкування), комунікативні ролі, комунікативну мету, комунікативні наміри (мовленнєві інтенції) мовців.
— Чому мову вважають візитною карткою людини?
— Та тому, що по тому, як людина говорить, ми пізнаємо, з ким маємо справу.
— Можемо визначити ступінь інтелігентності, сказав би вчений.
— …
— Ступінь її психологічної урівноваженості, ступінь її можливої закомплексованості.
— …
— Розвивати і вдосконалювати своє мовлення.
— …
— Тому, що мова — втілення думки, що багатша думка, то багатша мова.
— …
— Ні, не я.
— …
— Максим Рильський.
— Людину, яка зрікається легко й добровільно рідної мови, Борис Харчук назвав нещасною, неправдивою людиною.
Робота в парах
- Побудуйте і розіграйте діалог.
- Оцініть складені діалоги за схемою.
ІІІ. Контрольно-корекційний етап
ІV. Домашнє завдання (на вибір)
  |
Схожі презентації: