| Головна » Мовознавство |
ПРИСЛІВНИК: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ
Мета: поглибити знання учнів про прислівник як самостійну незмінну частину мови, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прислівники в тексті, їх характеризувати (визначати значення, синтаксичну функцію); за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу ознайомити семикласників з основними прикметами весни.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Лексикологія і фразеологія: народні вислови з прислівниками; прислівники-омоніми до інших самостійних частин мови.
Синтаксис: прислівники в ролі другорядних членів речення.
Культура мовлення і стилістика: використання прислівників як засобу підсилення виразності мовлення.
Текст (риторичний аспект): використання прислівників у текстах художнього стилю.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Настановчо-мотиваційний етап
Психологічна настанова щодо вивчення теми «Прислівник». Ознайомлення учнів зі структурою теми.
ІІІ. Ознайомлення семикласників з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку
Весна летить на крилах солов’я.
Народна мудрість
ІV. Актуалізація мотиваційних резервів семикласників
Пошуково-вибіркова робота
Ø Серед спільнокореневих слів виписати такі, що відповідають на запитання як? коли? якою мірою? Назвати, до яких частин мови належить решта слів.
Близький, зблизька, приблизити, близько; літній, улітку, літо; зеленіти, зелень, зелено, зелений; учорашній, учора; три, утричі, потроїти, трійка; щасливий, щастя, щасливо.
Ø Дослідити, чи змінюються виписані слова за числами й відмінками. Свої міркування зіставити з теоретичним матеріалом підручника.
Творче спостереження з елементами аналізу
Ø Прочитати. Схарактеризувати речення за будовою (назвати спочатку прості, а потім — складні речення).
Бабуся залюбки згодилася оповісти про свято Стрітення. Оскільки з давніх-давен цей празник відзначали особливо врочисто, то про нього вона розповідала детальніше. Цього дня селяни здебільшого не працювали, а стежили за погодою. Народна міфологія засвідчує, що на свято обов’язково мають у підобід зустрітися Зима з Весною. Прообраз Зими цілком реальний: це перестаріла баба в полатаному кожушку, приношених шкарбанах та дірявій хустині, через дірки якої витикаються сиві та скуйовджені пасма волосся.
Натомість Весна з’являється на двобій у прообразі симпатичної юнки; в неї нова, помережана різнокольоровими узорами сорочка та зелена плахта.
Упродовж дня між Зимою і Весною відбувається запеклий двобій. Якщо під кінець дня потепліє, то вважається, що перемогла Весна, а тому — «Зима йде туди, де було Літо, а Весна йде туди, де гостювала Зима» (За В. Скуратівським).
Ø Виписати словосполучення, у яких виділені слова виступали б у ролі залежних. До виділених слів поставити запитання.
Ø Пригадати й записати кілька прикмет або прислів’їв про прихід весни.
V. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми
Дослідження-характеристика
Ø Записати народні прикмети. Знайти прислівники і з’ясувати, яким членом речення вони виступають.
1) Багато інею на деревах — щедрим буде медозбір. 2) Береза викине лист раніше за вільху — літо буде сухе, пізніше — холодне й дощове. 3) Весна видається на славу, якщо сніг розтане швидко, розіллється широко, земля напоїться вологою. 4) Весна рання — попереду багато морозів. 5) Граки прилетіли до середини березня — літо буде мокре, а сніг зійде рано. 6) Грім напровесні на голе дерево — погано вродять зернові. 7) Гуси високо летять — багато води буде, низько — мало (Нар. творчість).
Ø Навести 2–3 інші весняні прикмети.
Колективне опрацювання схеми
Ø Розглянути схему. Визначити, що виражає прислівник, яка морфологічна ознака властива йому, з якими частинами мови пов’язується, яким членом речення виступає.
Ø За допомогою схеми сформулювати визначення прислівника. Зіставити свої висновки з теоретичним матеріалом підручника.
Дослідження-зіставлення
Зіставити речення. Проаналізувати в них синтаксичну роль виділених прислівників.
1) Справи в мене пішли добре. — Мені було добре. 2) Ми весело захитали головами. — У класі весело. 3) Тихо задував низовий вітер. — Надворі тихо.
Ø Із словами гарно, пізно, важко, сумно скласти по два речення так, щоб в одних вони виступали в ролі обставини, в інших — у ролі присудка.
Лінгвістична гра «Прислівник за вами»
Ø Відновити словосполучення, дібравши потрібні за змістом прислівники з довідки, які виконували б роль залежного слова. Поставити до них запитання.
Викладати…, сміючись…, шлях…, молодий…, близько, виглядати…, зроблений…, читання…, прочитавши…
Довідка: весело, нехотя, цікаво, вічно, назад, молодо, лежачи, зовсім, гуртом.
Ø Зробити висновок про те, з якими частинами мови можуть пов’язуватися прислівники.
Вибіркова робота з елементами аналізу
Ø Розподілити прислівники відповідно до значення: до першої колонки записати прислівники, що виражають ознаку дії; до другої — ознаку стану; до третьої — ознаку іншої ознаки.
Розмовляти тихо, жити поблизу, дуже високий, лагідно дивитися, приїхати здалеку, чекати роками, сказати спересердя, трохи гіркий, ледве теплий, писати грамотно, виглядати молодо, вірити по-своєму, дуже грамотний, дивитися стоячи, прибирати заново.
Прислівники означають | ||
ознаку дії | ознаку стану | Ознаку іншої ознаки |
Ø Визначити, з якими частинами мови пов’язуються прислівники.
VІ. Рефлексія на рівні розуміння (робота в парах)
Аналіз мовних явищ на основі тексту з елементами відновлення
Ø Прочитати. Відновити й записати першу строфу вірша Івана Гнатюка. Визначити основну думку поезії.
Кру-кру! — у пітьмі тугу журавлі
Несли мені так боляче, так лунко,
Як біженці, що кланялись землі,
Поклавши німо дещиці у клунки.
І, до вікна припавши мимохіть,
Я подумки, підносячи під очі,
Як письмена старих тисячоліть,
Читав клинопис нинішньої ночі.
Десь поночі літак у далині
Намацував гніздо аеродрому, —
Так по-новому час летів мені,
А журавлі у вирій — по-старому.
І. Гнатюк
Ø Виписати самостійні незмінні частини мови (спочатку дієслівну форму — дієприслівники, потім — прислівники). Визначити спільні й відмінні морфологічні ознаки.
Ø Яку стилістичну функцію виконують прислівники в текстах?
VІІ. Підсумок уроку
Ø Подумати і дати відповіді на запитання:
1. Яка частина мови називається прислівником?
2. З якими частинами мови можуть пов’язуватися прислівники? Навести приклади.
3. Яка морфологічна ознака прислівника є основною?
4. Яку синтаксичну роль можуть виконувати прислівники в реченні?
VІІІ. Домашнє завдання
1. Скласти словосполучення «дієслово + прислівник», «дієприслівник + прислівник», «дієприкметник + прислівник», «прикметник + прислівник», «іменник + прислівник», «прислівник + прислівник». Визначити головне і залежне слова. З’ясувати, що означають прислівники у складених словосполученнях.
2. Виписати з художньої літератури уривок, у якому було б ужито 6–7 прислівників. Визначити їх синтаксичну роль.
|
|
Схожі презентації:
