Презентації та публікації

Мета:удосконалювати мовленнєво-мислительні вміння учнів усвідомлювати тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення почутого; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати типологічний, композиційний і змістовий аналіз художнього тексту розповідного характеру з елементами опису зовнішності людини, сприймати текст, розуміти

його, докладно відтворювати, використовуючи виражальні авторські засоби.

Тип уроку:урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення семикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Робота з текстом переказу (підготовча робота до письмового докладного переказу)

Сприймання на слух тексту учнями

ØПрослухати уривок з оповідання Анатолія Дрофаня «Роман Курочка». Визначити тип мовлення тексту. Довести, що висловлювання поєднує два типи мовлення.

РОМАН КУРОЧКА

На крутому березі Дністра стоїть невелике село Берізки. У тих Берізках і живе учень п’ятого класу Роман Курочка. Хлопець він на вигляд не дуже показний: невисокий, худорлявий, кирпатий, з гарними темно-сірими очима. А русяве волосся на голові за літо так вигорає на сонці, що стає білим-білим. Груди і плечі вузькі.

Роман був найменшим у класі. Вийдуть учні на фізкультуру, вишикуються в одну лінію, плече до плеча, то Курочка найостанніший. А коли йдуть строєм, Микола Перегуда, що був у класі найвищим, озирнеться та насмішкувато й кине:

— Ей, Романе, ноги вище піднімай!

І весь клас так і зайдеться сміхом.

Узагалі той Перегуда не давав бідному Курочці спокою. Високий, здоровий, він, бувало, штовхне хлопця в плече:

— Ти, Романе, навіть не курочка, а справжнісіньке курча.

Роман мовчки зносив ті глузування Перегуди. Та й що міг сказати, коли на зріст він був якраз тому під руки. Тільки одного разу не втерпів, стиснув кулаки і тремтливим голосом сказав:

— Ну почекай, ми ще з тобою поквитаємось…— і, певно, в ту хвилину Романові дуже хотілося бути більшим і сильнішим за Перегуду.

Жили Роман з матір’ю на березі Дністра. Невелика їхня хата у садочку стояла над дорогою, а кінець городу спускався до самісінької води. І влітку, поки мати працює в колгоспі, хлопець усе біля річки: то рибу ловить, то ятери сушить, то весло струже або смолить свою плоскодонку. А то збере цілу ватагу таких хлопців, як сам, та все проводить з ними змагання.

І тут Роман виявився таким майстром, що випередити його ніхто не міг. Він так спритно вимахував руками і перебирав у воді ногами, що й справді був схожий на прудку рибину (За А. Дрофанем, 256 сл.).

Бесіда за змістом тексту

ØВизначити, про що розповідається в тексті. З’ясувати тему й основну думку висловлювання.

ØНазвати учасників мовленнєвої ситуації. Дати їм характеристику.

ØЧому Романа називали справжнім курчам?

ØХто не давав бідному Курочці спокою?

ØУ чому виявився Роман майстром?

ØВизначити мікротеми висловлювання. Скласти план.

Орієнтовний план

1. Роман Курочка — житель села Берізки.

2. Найменший у класі учень.

3. Глузування Перегуди.

4. Улітку все біля берега Дністра.

5. Спритність Романа.

ØВиділити в тексті опис.

Мовностилістичний аналіз тексту

ØВиділити в тексті опис Романа Курочки. (Невисокий на зріст, худорлявий, кирпатий, з гарними темно-сірими очима. А русяве волосся на голові за літо так вигорає на сонці, що стає білим-білим. Груди і плечі вузькі).

ØДібрати синоніми до слова показний. (Видний, солідний, презентабельний, ставний, статечний, імпозантний).

ØНа що був схожий Роман? (На прудку рибину).

ØПояснити лексичне значення слова ятери. (Ятери — риболовче знаряддя у вигляді сітки, натягнутої на обручі, що їх установлюють на дні водойм).

Повторне читання тексту

Учні уточнюють, чи правильно вони запам’ятали послідовність розповіді, відзначають виражальні прийоми, використані автором в описі зовнішності людини.

ІV. Письмовий переказ тексту

V. Узагальнення зробленого на уроці

VІ. Домашнє завдання

Скласти розповідь з елементами опису зовнішності вашого друга (подружки).

Схожі презентації: