| Головна » Біологія |
Вогняна саламандра (презентація)
Вогняна або плямиста саламандра - тварина класу земноводних із струнким тілом. Інші назви: дощівка, сисмолоко, вогняна ящірка, ящур, сисак, качур.
Саламандра плямиста живе в лісах і пагорбистій місцевості більшої частини Східної, Південної та Центральної Європи, а також на північній частині Близького Сходу.
На території України вид зустрічається в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях, де живе у букових і смерекових лісах Карпат, піднімається до верхньої межі лісу, населяє криволісся і полонини, зустрічається на узліссях і зрубах. Надає перевагу біотопам з товстим шаром лісової підстилки та моху.
Вивчення чисельності саламандр у різні сезони активності у Закарпатті показує наявність 3-5 особин на 100 метрів маршруту.
У залісених долинах гірських річок Карпат чисельність дорослих та цьоголітків вища і може досягати 45-50 особин на 1 кв.км.
У Карпатському біосферному заповіднику найвища щільність цих тварин в Угольско-Широколужанському масиві, де вона складає 12-80 особин на гектар. Серед цих тварин 60% представлено дорослими особинами, близько 30% напівдорослими і 10% молодими.
Загальна довжина дорослих тварин досягає 150 - 250 мм. У них масивні голова і тулуб, круглий у поперечному розтині хвіст. Очі великі, позаду них розміщені опукло-довгасті отруйні залози - паротиди. На передніх кінцівках по 4, на задніх по 5 пальців, плавальні перетинки не розвинуті.
Тіло сегментовано 10-12 вдавлюваннями, так званими реберними борознами, які переходять на передню частину хвоста. Забарвлення тіла чорне (маскувальне та застережливе) з яскраво-жовтими плямами неправильної форми (деякі особини можуть їх не мати), малюнок мінливий.
Отрута шкірних залоз плямистої саламандри діє на нервову систему і є доволі токсичною для ссавців, її середня смертельна доза складає 1-2 мг на 1 кг маси жертви. Захисна функція шкірних виділень також пов'язана з антигрибковою та антибактеріальною дією.
До складу живлення дорослих саламандр входять різні види безхребетних (гусінь метеликів, двокрилих, дощові черви, рідше - павуки, жуки) та хребетних (личинки інших видів земноводних). За складом живлення саламандри стоять ближче до безхвостих амфібій, ніж до тритонів.
Саламандри характеризуються виразною прив'язаністю до одних і тих самих ділянок. Так близько 20% особин у Карпатському біосферному заповіднику були знайдені через рік у радіусі 20-25 м від точки мічення, а ще через 4 роки тут відзначені 10-15% від кількості мічених тварин.
Початок активності навесні значною мірою визначається погодними умовами. У Карпатах ці земноводні пробуджуються після зимової сплячки досить рано — у березні-квітні. Відзначені випадки появи та пересування саламандр в лютому (як правило у теплу зиму) прямо по снігу.
На зимівлю йдуть у вересні-листопаді. Зимують групами в підземних сховищах, у порожнинах під коренями дерев, під камінням, у норах, льохах і підвалах. Дорослі тварини звичайно ведуть присмерково-нічний спосіб життя, однак при підвищенні вологості повітря в похмурні чи дощові дні до 90% і більше можуть бути активними і вдень. і вночі.
Природні вороги саламандри - змії (звичайний та водяний вуж), птахи (рибалочка-водомороз, пронурок), ссавці (кабан). Личинками саламандр можуть харчуватися риби, тритони, жаби, а також личинки водяних жуків.
Сезон розмноження розтягнутий майже на весь період літньої активності, але найчастіше парування припадає на червень-липень. Паруванню передує складна та оригінальна шлюбна церемонія. Запліднення може відбуватися як в воді так і на суші. Самець відкладає на ґрунт сперматофор, після чого самиця захоплює його клоакою.
Сперматозоїди у сперматеці самиці можуть зберігати здатність до запліднення протягом трьох років. Відомі випадки парування, коли самиці мали вже розвинених зародків у яйцеводах. Яйця розвиваються у тілі самки близько 5-10 місяців.
Статевозрілими саламандри стають на 3-4-му році життя при загальній довжині тіла близько 120 мм (самці) та 140 мм (самиці).
Вагітність та народження личинок може відбуватися не тільки протягом двох сезонів (відхід вагітних самиць на зимівлю в листопаді і народження личинок по закінченні зимівлі — приблизно у квітні), але й протягом одного року. У всякому випадку, існують відмінності в циклах розмноження самиць, що населяють регіони, розташовані на різних висотах.
Розвиток личинок у природі звичайно триває 3-3,5 місяців. Метаморфоз триває до кінця серпня — початку вересня. У деяких випадках личинки не завершують його, навіть, перед зимівлею.
|
Дана презентація складається з 19 слайдів. |
Схожі презентації:
