Головна » Біологія |
Пташині дзьоби (презентація)
Птахи!
Найцікавіші тварини нашої природи.
Чому?
- тільки вони мають пір’я та крила;
- тільки вони вміють співати;
- тільки вони здатні на неперевершені польоти;
- тільки вони можуть кілька днів сидіти у гнізді без їжі, зігріваючи кладку яєць;
- тільки вони сотні разів на день приносять поживу своїм малятам.
Який же орган вони мають для того, щоб добувати їжу, носити її потомству, будувати гнізда, чистити пір’я та захищатися?
Дзьоб – найпомітніший орган на голові птахів, що являє собою високоспеціалізовані щелепи.
Він є пористим видовженням черепа і складається із тканин, що не досить міцні. Тому постійно стирається, але має здатність рости, як нігті у людини.
Дзьоб складається із наддзьобка і піддзьобка, які виконують роль щелеп, вкритих роговим чохлом – рамфотекою. Щелепи прикріплюються до черепа шарнірними суглобами. Верхня
підвішена на простому шарнірі до лобової кістки, а нижньою керує складний механізм із рухомих
кісточок, які називають квадратами. Розміри та форма саме цих чохлів, а також розміщених під ними кісток досить мінливі у різних видів птахів у залежності від способів добування корму.
За зовнішнім виглядом дзьобів можна визначити спосіб життя птахів, місця їх мешкання і характер добування їжі, тобто форма дзьоба являє собою компроміс між силою і точністю, і по ньому можна судити про гастрономічні пристрасті кожного виду. До прикладу, сойка з її міцним дзьобом живиться головним чином горіхами, а клуша своїм тонким щупом проколює м’який грунт у пошуках комах.
Розглядаючи дзьоби можна знайти їхню подібність до щипців, ножиць, пінцетів, виделок, ложок, мішків, трубочок, щіточок, …
«Базова модель» пташиного дзьоба – це прямий гострий клин, що властивий для ворон та дроздів. Адже їм необхідний універсальний інструмент, яким можна і черв’ячка з землі витягти, і дрібну поживу спіймати, і поласувати фруктами чи горішками.
Найпростіший тип живлення для птахів – це підбирання дзьобом їжі з грунту. Він властивий для голубів, жайворонків, шпаків. Кури знаходять поживу, риючись у землі.
Інструмент для розкльовування зерен – це короткий, товстий і сильний дзьоб, що має гострі ріжучі краї. Наприклад, у горобців, чижів, щиглів, вівсянок. Він цікавий тим, що піддзьобок прикритий краями наддзьобка. Посередині піднебіння проходить поздовжній роговий виступ, а по боках його йдуть дві западини. Ороговілий язик із верхньої сторони ложкоподібний. З допомогою такого інструменту птах легко захоплює і утримує зерна, які язиком переносить до ріжучих країв дзьоба, де вони і подрібнюються.
Незвично влаштовані дзьоби у птахів, які ловлять здобич на льоту. Вони досить широко розкриваються, утворюючи пащу, кути якої заходять за лінію очей. По краях пащі є особливі щетинки, що полегшують ловіння комах, так як ніби збільшують ширину рота. Наприклад, такі дзьоби у дрімлюг та стрижів. Але у закритому стані ці дзьоби здаються маленькими за рахунок недостатнього розвитку рогових покривів.
Птахи-носороги отримали таку назву із-за великих довгих дзьобів, які різко загнуті вниз та мають біля своєї основи значні вирости різноманітної форми. Краї дзьобів мають неправильні зазубринки. Але цікаво те, що такі дзьоби досить легкі, тому що всередині них знаходяться великі повітроносні порожнини, схожі на порожнини в кістках.
Функції виростів на дзьобах птахів-носорогів вченими до кінця не з’ясована. Вважається, що вони необхідні для підтримання величезних дзьобів, для підсилення крику та для приваблювання самок.
ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ (7.77 Mb) |
  Дана презентація складається з 44 слайдів. |
Схожі презентації: