Презентації та публікації

Об’єктом дослідження  Г.Мендель обрав звичайний посівний горох, тому що: 

- зручний у вирощуванні; 

- велика різноманітність форм; 

здатний до самозапилення. 

Пилок потрапляє на приймочку своєї ж квітки, до того як вона розкриється. Тому одна і та ж рослина є одночасно і материнською і батьківською.

Менделем було досліджено сім ознак:

Забарвлення сім’ядолей (жовте і зелене);

Забарвлення насінної шкірки (біле і кольорове);

Забарвлення незрілих плодів;

Форма стиглих плодів (овальна і зморщена);

Форма зрілих плодів (випукла і з перехватками);

Розміщення квіток (пазушне і верхівкове);

Висота стебла (високе і низьке).

Горох має:

- короткий період вегетації; 

- численне потомство; 

- самозапилення; 

- будова віночка захищає квітку від запилення стороннім пилком.

Г.Мендель проводив штучне перехресне запилення. У квітках видалялись пиляки до того, як з них висипався пилок. Потім збирався пилок з іншої квітки і переносився на приймочки тих квіток, де були видалені пиляки. 

8 років продовжувались дослідження, і Г.Мендель кожного разу отримував одні і ті ж результати.

Одна з важливих особливостей роботи Г.Менделя – це переведення біологічних досліджень на математичну мову.

Сьогодні вважають, що Г.Мендель набагато випередив науку свого часу.

Наслідуючи ідеї математики та фізики, Г.Мендель сконструював поняття спадкових факторов, як алгебраїчних одиниць, за якими в той час ще не було будь-якої  біологічної або  фізико-хімічної реальності. 

Таким чином экспериментам в науці завжди передує ідея. В ході досліджень ідея уточнюється, співставляється з фактами і перетворюється спочатку: в ГІПОТЕЗУ, потім в ЗАКОН, а вже потім в ТЕОРІЮ.