Головна » Мовознавство |
Мета:ознайомити шестикласників зі стилістичною роллю діалектизмів, професійних слів, термінів, просторічних слів і жаргонізмів; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити групи слів за вживанням і визначати їх стилістичну роль у текстах; удосконалювати вміння правильно й доцільно використовувати слова різних груп у текстах різних стилів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу прищеплювати любов
до народної культури.
Тип уроку:урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Настановчо-мотиваційний етап
IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
Оголошення епіграфа уроку
Сьогоднішнє і давнє — без вузла,
І час наспів цей вузол зав’язати,
Аби полуда з пращура сповзла
І вийшов родовід з курної хати.
Л. Шевело
V. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників
Пошуково-дослідницька робота
·Прочитати тексти, визначити їх стиль, аргументувати свою думку. Знайти і виписати приклади слів, різних за сферою вживання. З’ясувати, яку стилістичну роль вони виконують у мовленні.
Текст 1
Хата — загальнопоширена на території України назва житлової споруди.
Поряд із цим терміном у західних районах побутували назви хижа, халупа, на Лівобережжі — хатина. У південних степових районах частково заглиблене в землю житло називалося бурдей, землянка, а підвищене — верхова хата, горішня хата, горішник (З етнографічного довідника).
Текст 2
Для обробітку ґрунту українці здавна користувалися плугом, ралом і сохою. Збирали зернові серпом та косою, а головним і найдавнішим знаряддям молотьби був ціп. У лісостеповій і степовій зонах, починаючи з ХVІІ сторіччя, поряд із ним використовували молотильний которок-гарман (З етнографічного довідника).
Текст 3
Не було нічого кращого для Василька, як ходити по полонині весною.
Гори навколо в рожевих туманах виглядають, як дівчата у свято. Синів цвітом зацвітають бриндуші, зірчасто ясніє між травами пахуча тоя. Та нема квітів найбажаніших для легенів, як на крисані в нього нема звіздочки! (А. Турчинська).
Текст 4
— А за цю «мадаму» скільки б ви хотіли?
— Вісімдесят.
— Небагато й хочете…
— Та ви ж подивіться: картина — не корова!
— Та то так! Тільки інша дівка як на пику, так така ловка, що хоч воду
з лиця пий, а там погляди — вона й твердувата! (Остап Вишня «Ярмарок»).
VІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної діяльності, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми
Творче спостереження з елементами аналізу
·Записати текст під диктовку. Пояснити написання слів з вивченими орфограмами, розстановку розділових знаків. Визначити стиль мовлення. Лексику яких груп за сферою вживання використано в тексті?
В українському традиційному вбранні кінця ХІХ — початку ХХ ст. поряд із збереженням давніх місцевих ознак простежуються й пізніші нашарування, пов’язані насамперед з історичною долею різних земель України. Наприклад, одяг населення Правобережжя зазнав помітного впливу польсько-литовської, Лівобережжя — російської культури. Велике значення мало й те, що через Україну йшло інтенсивне та постійне торговельне й культурне спілкування країн Заходу і Сходу. Виникнення Запорозької Січі, специфічні політичні умови, у яких опинилася Україна у ХVІ–ХVІІІ ст., взаємні контакти з сусідніми народами — усе це зумовило своєрідність формування української національної культури, і зокрема культури вбрання (А. Пономарьов).
Пошуково-вибіркова робота
·Прочитати речення. Знайти й виписати діалектні слова. За тлумачним словником з’ясувати їхнє лексичне значення.
У неділю вранці Мотря Довбишівна прибиралась до церкви. Вона принесла з хижки зав’язані в хустці квіти та стрічки і розсипала їх по столі, принесла й поставила на лаві червоні сап’янці. Довбишівна сіла на круглому дзиґликові коло стола, а подруга — сусідка наділа Мотрі на голову кибалку, на яку над самим лобом поклала вузеньку стрічечку з золотої парчі (За І. Нечуєм-Левицьким).
·Прослухати прочитаний учителем текст. З’ясувати, яким стилем він написаний. Знайти й записати в зошит просторічні слова. З якою метою вжив їх Остап Вишня?
Дика качка любить убиватися тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечірнього круга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останній золотий привіт і пішло спать… Це ввечері… А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки-но починає на світ благословлятись (Остап Вишня).
Дослідження-зіставлення
·До поданих діалектних слів дібрати літературні відповідники з довідки.
Вапча, кукуля, подра, розшибалися, розропляти, бутний, зимарка, качула, лельо, бербениця, буриус, дудяну, хосен, кочут, мелай, глива, блават, кокошка, кибель, линва, фаска, кабиця, шарівниця, плова, ляскавиця.
Довідка:губа, зозуля, голосно лунали, солити воду, пихатий, зимівля, шапка, батько, дерев’яний посуд, пальто, місто, користь, півень, кукурудза, груша, волошка, курка, відро, вірьовка, діжечка, літня ніч на-дворі, сапа, дощ, грім.
VIІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Подумати і дати відповіді на запитання:
1. Яку стилістичну функцію виконують терміни і професійні слова в різних стилях мовлення?
2. Яку стилістичну функцію в мовленні виконують діалектизми в різних стилях мовлення?
3. Яку стилістичну функцію в мовленні виконують жаргонізми і просторічні слова?
VIІІ. Підсумок уроку
ІX.Домашнє завдання
Скласти словничок жаргонізмів, якими користуються ваші однолітки, дібрати до них літературні відповідники.
  |
Схожі презентації: